3 квітня 1902 року в Чернігові народився Олександр Іванович Колосков. Його батько був священнослужителем. Пройшовши навчання в Чернігівському реальному училищі та здобувши вищу освіту працював головним інженером Корюківського цукрового заводу. Та потім, наприкінці 1930-х років переїхав до Москви.

Подальша доля талановитого інженера пов’язана з Московським електролізним заводом. Під час Великої Вітчизняної війни підприємство, яке постало у 1942 році, виконувало завдання з розробки і впровадження електролізерів великої потужності (ФВ-500) для виробництва водню і кисню. Ця робота дозволила у найкоротший термін вирішити питання забезпечення газоподібною сумішшю аеростатів протиавіаційного загородження. За це наш земляк у 1943 році одержав Державну премію СРСР.

І у повоєнні часи Олександр Іванович продовжив наукові та практичні роботи по регенерації повітря. Під його керівництвом була розроблена система електрохімічної регенерації повітря, яка й сьогодні широко застосовується російським флотом. У 1965 році О.І. Колосков був удостоєний Ленінської премії. Головнокомандувач ВМС СРСР С.Г. Горшков називав розроблену нашим земляком систему другим за значущістю, після атомної енергетики, винаходом для флоту.

Син Олександра Івановича – Юрій, який народився 1924 року в Чернігові на Лісковиці, також був талановитим вченим у галузі ракетобудування. За свою працю пов’язану із розробкою ракети-носія “Протон” у 1970 році нагороджений Державною премією СРСР.

Помер Олександр Іванович у Москві 1972 року.

Нариси про батька та сина Колоскових як лауреатів державних премій вміщені у довідник, підготовлений співробітниками Чернігівського історичного музею імені В.В. Тарновського