Після публікації 3 червня в «Україні Молодій» матеріалу «Катерина по-волинськи» жінку, яка хотіла відмовитися від дитини, підтримав Президент України Віктор Ющенко. Про це 18 червня інформують «Волинські Новини».
У матеріалі йшлося про 47-річну мешканку Старовижівського району Волині, яка у хліві народила четверту дитину та, злякавшись осуду, віднесла маля до річки. Сама ж викликала міліцію та медиків, щоб доньку «знайшли», а поки ті їхали, пильнувала, аби з дівчинкою нічого не сталося. Наступного дня вона зізнається в тому, що це її дитина і... напише відмову від маленької. А ще через день прийде в лікарню, щоб залишитися зі своєю донечкою. Назавжди...
Цей випадок сколихнув і збентежив не одне серце. Як пише сьогодні, 18 червня, видання «УМ», схвилював він і Президента України Віктора Ющенка, який вирішив написати листа цій жінці.
«Шановна Галино Іванівно! Прочитав у газеті «Україна молода» статтю про вашу життєву ситуацію. Пройнявся нею і вирішив підтримати в цю важливу для вас хвилину, – йдеться у листі Президента. – Я горджуся вами, що ви зуміли віднайти сили і не допустили непоправну помилку. Жодні людські пересуди, жодні обставини чи труднощі не варті людського життя, яке ви щойно дали дитині, цій маленькій немічній крихітці, яка, вірю, буде Вашою великою радістю і опорою в житті. Можливо, з неї виросте велика й талановита людина, знаменитий учений чи лікар, митець, спортсменка чи просто добра й любляча дитина. Усе це попереду. Головне — вона сьогодні потребує Вашої материнської любові, тепла і ласки. Ви зробили мужній крок, перемігши власний страх. Насолоджуйтеся Богом даним материнством. Це велике щастя і ще більша відповідальність. Переконаний, що Ваша любляча родина, всі Ваші односельці підтримають і зрозуміють Вас.
Бажаю здоров’я Вам, Вашій родині і наймолодшій донечці. Нехай у неї буде щаслива доля і велике майбутнє».
Минулого тижня кореспондент «УМ» побував у селі на Старовижівщині, де мешкає Галина Іванівна. Скромна хатина, де жили колись батьки, сьогодні прихистила її сім’ю. У райцентрі вони мають квартирку, але спробуй-но тепер проживи в місті на одну зарплатню, не маючи кабанчика у хліві чи корівчини. Ось і переїхали у скрутні часи на батьківське обійстя. Чоловік Галини Іванівни працює електромонтером, вона ж – безробітна. Двійко старших дітей мають свої сім’ї, діточок. А з батьками залишився їх найменшенький – восьмирічний Миколка. Тепер Бог несподівано подарував ще й доню. Дівчинку назвали Іринкою, бо так схотів братик. Він дуже любить сестричку. Ранесенько, коли мама встає корову доїти, він сам прокидається і забавляє маленьку, щоб не плакала.
Живе родина скромно. Маленька Іринка поки що не має ні свого ліжечка, ні візочка. Спить із матусею на одному ліжку. Памперсами її теж не балують, бо вони не по кишені сільській сім’ї. До появи дитини не були готові, заощаджень не мали, а дитячі гроші ще не отримали. Одних папірців скільки треба назбирати, у райцентр доставити. Дякує працівникам сільради за допомогу. Телефонують односельці, питаються, що треба. Моральну підтримку відчуває постійно.
«Не повірите, не знаю, що коїла. Не пам’ятаю, що робила, – згадує Галина Іванівна той день 20 травня, коли на світ народилася її доня. «Кажуть, що першого ж дня, коли дитину знайшли, у пологове відділення приходило три сім’ї, які хотіли її удочерити... Нам додому телефонували і питали, чи дитину не продаємо. Миколка сказав, що продають свиней на базарі», – пригадує вона.
Колин жінка читала лист Віктора Ющенка, тримаючи Іринку на руках, її обличчя світліло, а в очах почала блищати зрадницька волога. Вона тільки й видихнула: «Недаремно ми за нього голосували...»

Джерело: "Волинські новини", http://volynnews.com/news/government/7838/