14 серпня православні відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці. Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маковеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея».
Церква відзначає пам’ять семи мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога і були за це жорстоко покарані.
Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які за давніми віруваннями приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі в спеку.
У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. За переказами цього дня 988 р. хрестився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води.
Свято Маковея одне з найпоетичніших і найшановніших в Україні.
Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
«Маковійську квітку» переважно робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.
До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.
Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало».
Обрядовою їжею цього дня є «шуліки». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти.
Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Свято Маковея у народі мало ще декілька назв: Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас.
Воду, освячену на Маковея, в народі вважають цілющою і вона цінується не менше стрітенської – вважається надзвичайно корисною. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці.
У давнину на Маковея люди святили ще й колодязі та воду в річках. Урочистий хід від храму до криниці влаштовували під співи і музику. Біля криниці виставляли два столи: на одному хліб із сіллю та запалену свічку, а на іншому – свічку, свячену воду й колово (кутя). Ця обрядова страва призначається добрим духам та предкам.
Також робили символічне клечання – втикали обіч свіжі галузки, при потребі саджали дерева.
Біля джерела запалювали два вогнища, обкурювали живограї димом з цілющих трав, влаштовували різноманітні ігри, забави, співали обрядових пісень, читали магічні заклинання.
Якщо на Маковея свиня захоче до «молодого», то ті поросята будуть добрими на розплід. Якщо заквакає жаба, вискочивши з води тобі під ноги, – бережись небезпеки, очистися від закликаючих її гріхів...
У Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні.
У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.

Джерело: "Чернігів стародавній"