9 травня у Тернополі - розмай червоних прапорів
"Люди з прапорами КПУ та «Русского единства» з’явилися 9 травня в парку Слави вже після завершення офіційних урочистостей... «Свободівці» спробували перешкодити рухові колони, стаючи в живий ланцюг", - пише УНІАН. "У Тернополі святкування 9 травня порівняно зі Львовом пройшло спокійно – без мордобоїв і стрілянини. Представники «Свободи» лиш намагалися перешкодити купці комуністів пройтися з червоними прапорами в парку Слави після завершення офіційних заходів, а 10 травня на сайті обласної організації ще похвалилися тим, що спалили червоний прапор.
Ці дії представники «Свободи» відносять собі в актив, але давайте спробуємо скрупульозніше придивитися – а чи було геройство?
Реанімація комуністів
Про місцевих комуністів як таких у Тернополі останнім часом мало що чути. Вони не представлені в міській і обласній радах, пересічний тернополянин навряд чи назве хоч кількох представників їхньої місцевої організації, ба навіть не кожен тернопільський журналіст, який пише про політику, знає ім’я голови обласної організації КПУ чи місце розташування їхнього партійного офісу.
Іншими словами, уваги до компартії в Тернополі – обмаль. Комуністи не проводять якихось акцій, не миготять в ефірах місцевого телебачення, не засипають медіа коментарями з тих чи інших подій. Згадують про них лише в такі свята, як 9 травня – коли вони з’являються в парку Слави з червоними прапорами. Саме такі заходи й дають їм можливість хоч на якусь реанімацію.
Правда навіть ці акції комуністів не були и особливо помічені через їх малолюдність. Про походи з червоними прапорами люди дізнаються зі ЗМІ вже завдяки іншим силам, які реагують на таку провокацію. Як правило, у Тернополі це були представники «Тризубу», які виривали й шматували прапори, вступали в конфлікти, відповідно, заходи комуністів і набували розголосу.
Цього ж року функції «Тризубу» виконала «Свобода».
Провокація №1
Люди з прапорами КПУ та «Русского единства» з’явилися 9 травня в парку Слави вже після завершення офіційних урочистостей. Виглядало так, що своїми діями вони принаймні не планували завадити чинній владі провести свої заходи.
«Свободівці» спробували перешкодити рухові колони, стаючи в живий ланцюг перед нею. Цим намірам завадили правоохоронці. На сайті обласної організації свої дії представники ВО «Свобода», зокрема, мотивували тим, що комуністи прийшли зі знаменами «попри заборону міської ради використовувати радянський прапор у масових заходах».
Насправді ж 8 квітня 2011 року депутати Тернопільської міської ради ухвалили рішення заборонити розміщення радянської символіки на державних установах та комунальних підприємствах Тернополя.
Невдовзі міський голова Тернополя Сергій Надал навіть пояснював, що організованих святкувань з червоними прапорами в місті не заборонено.
«У рішенні чітко написано – заборонено розміщення радянської символіки на державних і комунальних установах. Якщо ж люди зберуться за своїми інтересами в парку Слави чи в іншому місті, ми не можемо заборонити їм той чи інший прапор, ніхто в них цей прапор з рук не вириватиме», – запевняв Надал.
Провокація №2
Інформацію про здобуття та спалення прапора комуністів із їхнього офісу «свободівці» оприлюднили вже 10 травня.
За їхніми даними, події розгорталися під вечір 9 травня після того, як група представників місцевої «Свободи» повернулася з «гарячого» Львова.
«Ми прийшли й сказали, що в Тернополі червона ганчірка висіти не буде. Повиходили депутати районного рівня від компартії, але вони не наважилися нам перешкоджати», – розповів про акцію зняття прапора з офісу комуністів голова міської організації ВО «Свобода» Михайло Головко.
Слід зауважити, що офіс обласної організації Комуністичної партії розташовано на вул. Дівочій – районі вкрай малолюдному, а тим паче у вихідний у пору городніх робіт.
Вивішений, мабуть, для провокації прапор (бо чому ж він не муляв око «свободівцям» раніше) там могли помітити не так уже й багато осіб.
Завершення цієї історії – спалення червоного трофею в парку Слави під час імпровізованого мітингу.
А ще – кримінальна справа, порушена за фактом хуліганства після звернення представників компартії до міліції.
На чий млин вода ллється
Усе це в Тернополі вже було... Тільки за участю «Тризубу». І тоді такі акції використовувалися для розкрутки на всеукраїнських (а подекуди ще й російських) просторах міфу про Західну Україну як бандерівський край, де злі, неврівноважені націоналісти прагнуть крові стареньких ветеранів. А потім цей стереотип можна використати на виборах, скомпрометувати націонал-патріотизм як такий. А ще завдяки таким провокаціям можна гарно попіаритися в теле-шоу, а принагідно відвернути увагу людей від того, що з кожним днем їхнє зубожіння тільки зростає.
А от що змінилося на краще в Тернополі після цих провокацій? Адже на відміну від «Тризубу», “свободівці” тут при владі і покращення добробуту людей (це ж вони обіцяли) і мало б бути їхнім першочерговим завданням.
А щоб довести свою ідейність та патріотизм… Можливо, для цього замість участі в провокаціях і полюваннях за червоними ганчірками на відлюдді варто було б принаймні відчистити пам’ятник Степану Бандері в центрі міста. Пам’ятник у кількох місцях обгаджено птахами, а саме біля нього фотографуються люди, часто – туристи.
Змити з нього бруд, здається, було б таки більшим досягненням, ніж спалення якогось ганчір’я. Тим паче напередодні Дня героїв, яке в місті та області планують відзначити 23 травня. І хочеться сподіватися, що того дня нарешті обійдеться без провокацій".
