Чернігів втрачає своє архітектурне обличчя. З кожним роком стає все менше будиночків з дивовижним дерев’яним різьбленням, які ще в ХІХ – на поч. ХХ ст. були своєрідною візитною карткою міста. Про їх цінність вже написано десятки статей, підготовлені різноманітні телепередачі. Але проблема залишається.
Якби не криза в будівельній галузі, то старенькі оселі можливо б давно вже зникли. Та ще однією бідою є мода на пластик. Чернігівці обшивають ним стіни будинків, міняють дерев’яні вікні – на сучасні металопластикові вікна. І таким чином, втрачається вигляд осель, їх чарівність і старовина.
Ще одною проблемою є пожежі. То в одному, то в іншому мікрорайоні міста загораються будівлі ХІХ– поч. ХХ ст. Офіційна версія: «несправність електропроводки». Хоча, у даному випадку виникають і сумніви.
Як зберегти старі будиночки із дерев’яним різьбленням? Це питання вже обговорювалося неодноразово. Але варто вже і діяти. Пропозицій було багато: надати найціннішим із них статусу архітектурних чи історичних пам’яток; створити вулицю із старих будівель і оберігати її; відкрити музей під відкритим небом на зразок музею у Пирогово і т. д.
У Чернігові близько десяти будинків ХІХ– поч. ХХ ст. мають статус пам’яток. Держава начебто й турбується про них, але насправді вони покинуті напризволяще. Наприклад, погляньмо на будиночок по вулиці Київській, 15. Його передають то одному, то іншому господарю. Але, вони не дбають про пам’ятку. Адже, частина елементів архітектурного дерев’яного різьблення позбивана, будинок обвішаний рекламою.
У будинку на вулиці Горького, 92 розмістилася Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа. Зрозуміло, що в організації немає коштів на ремонт старенької оселі, хоча її працівники і вболівають за стан будівлі. Спортшкола навіть не має грошей, щоб взимку опалювати приміщення. Пам’ятка має свою цікаву історію. І, до речі, у будинку на стелі зберігся оригінальний цікавий малюнок ХІХ століття.
Хоча, є інші – позитивні приклади, коли господарі будинків дбають про пам’ятку, зокрема на вулицях Коцюбинського, академіка Павлова, колишній Немировича-Данченка (власне ця вулиця вже зникла – від неї залишився лише один будиночок «затиснутий» багатоповерхівками).
Є непогана ідея із старих будинків, вкритим дерев’яним різьбленням, заснувати музей під відкритим небом, наприклад, як у Пирогово під Києвом. Тут, в Музеї національної архітектури й побуту, на величезній території, створено унікальний музей, що дозволяє побачити власними очами побут та архітектуру всіх регіонів нашої країни кілька століть назад. У Пирового розміщені дерев’яні церкви, вітряки, господарські споруди. Але тут немає будинків із дерев’яним різьбленням. Тут проводять різноманітні театралізовані вистави, гуляння під час народних свят. А ще на території Пирогово часто можна зустріти людей у національних костюмах, зайнятих різним ремеслом того часу, зокрема ткаль, ліпників посуду із глини.
Чому б не створити музей під відкритим небом у Чернігові – із будинків з дерев’яним різьбленням. А в них – розмістити предмети побуту ХІХ – поч. ХХ століть. На території новоствореного музею проводити різноманітні вистави та свята, варто розташувати тут і містечко майстрів, якими так багатий чернігівський край. І безумовно цей музей за умови гарної реклами вже через кілька років приверне до себе увагу численних туристів з різних країн світу. А ми, чернігівці, ще й збережемо для майбутніх поколінь історичний Чернігів ХІХ – поч. ХХ століть із будиночками, вкритим дивовижним і таємничим дерев’яним різьбленням.
До речі, наші сусіди – білоруси пропонують відтворити в Гомелі дерев’яний квартал XIX століття. Там має з’явиться декілька історичних об’єктів, що збереглися лише на старих кресленнях і фотографіях. Автор проекту білоруський архітектор Сергій Ляпін упевнений: квартал стане унікальним туристичним об’єктом. На його думку, у Гомелі давно актуальний проект збереження дерев’яної архітектури. Даний проект дозволяє вирішити проблему збереження, а також відтворити втрачені споруди. До того ж, наявний історичний матеріал дозволяє відтворити все автентично. Столітні будинки повинні перетворитися на стилізовані готелі, ресторани, музеї і виставки – чудова ідея!
Але досить писати про пропозиції щодо збереження дерев’яної архітектури Чернігова – їх може бути й більше. Пропоную перейти у практичну площину, тобто створити ініціативну групу під умовною назвою «Збережемо старий Чернігів» із ентузіастів і небайдужих мешканців міста. Саме вони і мають обговорити шляхи збереження старовини в нашому прекрасному місті.

Бажаючі долучитися до ініціативної групи «Збережемо старий Чернігів» телефонуйте 050-7687135, свої пропозиції пишіть на електронну адресу: s_chernyakov@ukr.net

Джерело: "Чернігів стародавній"