— Говорять про злочинну змову лідерів опозиції, Партії регіонів та її сателітів. Я сказав би, це більше, ніж злочин — це злочинна помилка, — розмірковує про новий виборчий закон нардеп-"нунсівець" 59-річний Іван Заєць. Він та п'ятеро депутатів проголосували проти нього. — Опозиція виступила в якості фігового листка, яким прикрили політичний срам правлячого режиму.
Заєць ділить службовий кабінет із двома працівниками Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Його робочий стіл завалений паперами. Серед них роздруківки статей з інтернету, бланки для депутатських запитів.

— "Регіонали" були зацікавлені в піднятті прохідного бар'єру для партій, поверненні до мажоритарно-пропорційної системи, відсутності блоків, одночасному балотуванні кандидатів за списками й в округах, — продовжує Заєць. — Пропонують найгірший шлях змішаної системи — закриті партійні списки та мажоритарні округи. 50 відсотків парламенту сформують лідери партій, без прямої волі виборця. Громадянин зможе лише вкоротити чи подовжити список, що складе лідер.

Ви двічі обиралися за мажоритарним округом.

— Я нічого не сказав би, якби ввели тільки мажоритарку. І пропонував це. Я обирався в округах у Києві, де 80–90 тисяч виборців. Можна було зустрітися фактично з кожним. Але тепер округів буде не 450, а 225. На кожен — 200 тисяч людей. Величезна цифра. Провести нормальну кампанію фізично неможливо. Діятимуть тільки адміністративний ресурс влади та великі гроші.

Що поганого в підвищенні прохідного бар'єра з 3 до 5 відсотків?

— Його можуть подолати тільки чотири-п'ять партій, які зараз у парламенті. Таким чином відрізається поява альтернативи. Збільшуємо кількість виборців, які не матимуть свого представництва у Раді. Змішана система при високому бар'єрі — політична технологія консервації влади. А нам потрібен приплив нових людей та політичних сил.

Ваш законопроект передбачав відкриті списки. Це допомогло б провести нових людей?

— Усі політики погоджувалися, що треба відкриті списки. Чотири роки тільки про це й говорили. Здавалося, повний консенсус. А тепер слова "відкриті списки" зникли, ніби їх і не було.
Пропорційна система з відкритими списками змінила б клімат і дійові особи у межах кожної партії. Коли говоримо про нові сили, це не означає, що треба відкинути одну партію та взяти іншу. Нам треба нових людей в самій партії, нове бачення, динаміка діяльності. І виборець обирав би тоді таких людей. Ви ж чуєте, скільки розмов про масажистів та коханок із депутатськими мандатами. Так воно і залишиться.

Чому опозиція проголосувала за цей закон?

— З ними зіграли в підкидного дурня. Багато хто з депутатів думали, що Партія регіонів підтримає законопроект більшості, який погіршує правила виборів. Але це була просто страшилка, розмінна монета для переговорів.

Які ще негативні наслідки нового закону про вибори?

— Немає перспективи змінити країну.
Дзвонить срібляста "нокія", він відбиває та продовжує:
— Із влади втекла політика, а з політики — ідеологія. Партійне будівництво перетворилося в оболонку для фінансово-промислових груп. Цей законопроект створює систему, яка дозволяє кланам поперемінно перебувати у владі. У цьому зацікавлені й окремі люди від опозиції.

Хто саме?

— Аналізуємо пропозиції щодо виборчої системи й одразу стане ясно, — ухиляється. — Це або політична неосвіченість, або схильність людей невисокого польоту утвердитися в неконкурентному політичному середовищі. Або у лідерів опозиції спрацювало бажання захопити поле дрібненьких союзників. Недаремно "Свобода", "Громадянська позиція", "Наша Україна" засуджують цей закон. Не треба розкидатися союзниками, навіть дрібними.

Хто потрапить у наступний парламент?

— Зараз дуже тяжко сказати. Окремо йтимуть БЮТ, "Фронт змін", "Свобода".

Ви належите до Української народної партії. Як діяти дрібним опозиційним партіям?

— Національна демократія — найбільш розпорошене крило політикуму. Об'єднання цих сил — проблема номер один. І ми працюємо над цим. Об'єднуватимуться УНП, "Наша Україна", Конгрес українських націоналістів, УРП "Собор", "За Україну!".

Хто з відомих політиків може не пройти до Верховної Ради 2012 року?

— Треба знати, хто йтиме за списком, хто — по округу. Зараз цього ніхто не скаже. Людину відому та авторитетну недоцільно використовувати на мажоритарному окрузі, бо вона замкнеться на ньому і її вплив на загальний результат партії буде маленький. Такого кандидата доцільніше використати по всій країні.

Говорять, що на наступних виборах не буде фальшування.

— На жаль, будуть. Може, й більші та жорсткіші, ніж раніше.

За рахунок чого?

— Збільшення ваги адміністративного ресурсу посилює можливості фальшування. У величезних округах важко контролювати виборчий процес. Влада використовуватиме кошти держбюджету, щоб вирішити дрібні проблеми виборців та спрацювати на ім'я певного політика. Олігархи займаються й прямим підкупом — дають гроші школам, лікарням, тим, хто за них агітує. І перебити великі гроші, коли немає можливості вживу зустрічатися з людьми, дуже важко.

Із закону прибрали графу "проти всіх". Навіщо?

— Громадянина ставлять в умови, коли треба голосувати за найменшу із зол — обирай того чи того або взагалі не приходь на дільницю. Як тут говорити про об'єктивну картину виборів? Це питання легітимності влади.

До чого це зможе призвести?

— Незадоволення людей виборами додасться до масового незадоволення своїм соціальним становищем. Тобто цей закон наближає новий Майдан. Але його очолять не теперішні політичні сили, а якась нова. На тлі загальної кризи не можна гратися із волею виборця, зневажати його права на свободу висування та пряму участь у формуванні складу органів влади. Помаранчева революція відбулася, бо люди були ображені тим, що забрали їх голос. Так само й зараз — українці сподівалися на політичне оновлення, а їм сказали: ні, хлопці, обиратимемо між тих, хто є.

Яка буде більшість у новому парламенті — пропрезидентська чи опозиційна?

— Більшість опозиційних депутатів-мажоритарників стануть "тушками". 2002 року "Наша Україна" перемогла за партійними списками, але дуже швидко у Раді сформувалася прокучмівська більшість "ЗаЄдУ". Думаю, конструктори теперішнього закону на це і розраховують.

П'ять разів ставав депутатом Верховної Ради
Іван Заєць народився в селі Лозниця Народицького району Житомирщини. Закінчив сільськогосподарську академію, економіст-математик. Був серед засновників Народного руху. 24 серпня 1991 року заносив до зали парламенту синьо-жовтий прапор.
До Верховної Ради обирався п'ять разів. Програв тільки на виборах 2006-го. Тоді балотувався за списком блоку Юрія Костенка — Івана Плюща, який не подолав 3-відсотковий бар'єр. За рік став депутатом від блоку "Наша Україна — Народна самооборона".
Дружина Світлана — економіст. Має трьох дітей — доньок Олесю та Ярославу, сина Остапа.

Хто проголосував проти нового виборчого закону
Дмитро Ветвицький — "БЮТ-"Батьківщина", член "Батьківщини"
Володимир В'язівський — НУ-НС, член партії "Наша Україна"
Анатолій Гриценко — НУ-НС, голова партії "Громадянська платформа"
Іван Заєць — НУ-НС, член Української народної партії
Олег Ляшко — позафракційний, голова Радикальної партії
Андрій Парубій — НУ-НС, член партії "Наша Україна"

Джерело: