24 січня 1918 року – Центральна Рада проголосила IV Універсал, підписаний ще 22 січня, про повну незалежність України.
На початку документа зазначалися проблеми, з якими зіткнулася УНР (економічна криза, злочинність, зрив виборів до Українських Установчих зборів, російська інтервенція, що призвела до вбивств, руйнувань та грабунку держави, а також потреба в укладенні миру). Щоб зняти ці проблеми, УЦР проголошує: "Віднині Українська Народна Республіка стає самостійною, від нікого не залежною, вільною, суверенною державою Українського Народу".
Україна заявляла про готовність жити у злагоді з усіма сусід­німи державами за умови їх невтручання у внутрішні справи УНР.
Раді Народних Міністрів (Генеральний Секретаріат було перейменовано) доручалось якнайшвидше завершити мирні переговори, очистити Україну від російських військ.
Після війни ставилося завдання розбудови місцевого самоврядування й розробки закону про передачу землі народу без викупу, "прийнявши за основу скасування власності й соціалізацію землі". Передбачалося, що вже з початком весняних робіт земельні комітети передадуть землю селянам. Раді Міністрів також доручалося перевести підприємства на випуск мирної продукції й ліквідувати безробіття. Оголошувалася державна монополія й контроль за торгівлею. Над усіма банками мав бути встановлений державний контроль. Також уряд мав боротися з усіма антиукраїнськими й антидержавними силами, насамперед тими, хто намагається "знову піддати усі вольні народи під одно царське ярмо - Росії".
IV Універсал підтверджував усі демократичні права та свободи, проголошені у III Універсалі, доповнивши їх правом меншин на національно-персональну автономію.

Джерело: Історична правда