Прогнози курсу гривні
На думку експертів, при хороших розкладах гривня зміцниться до 15-ти, а при поганому сценарії – подешевшає до 25-ти, пише «Сегодня».
Видання опитало експертів і банкірів про ситуацію на валютному ринку. Були поставлені три питання.
1. Чому в 2014 році гривня подешевшала вдвічі відносно долара? Основні причини та фактори.
2. Ваш прогноз на 2015 рік: який курс нацвалюти варто чекати і чому?
3. Як людям краще убезпечити свої заощадження і які правила валютної поведінки найбільш доцільні?
Юрій Полунєєв, член Ради НБУ
1. Початок обвальної девальвації гривні поклали закріплені в меморандумі з МВФ дві обов’язкові умови: повної лібералізації валютного курсу, яка відбулася на тлі вже очевидних і активно розгортуваних на той момент форс-мажорних факторів ризику (розгортання військових дій на сході), і безперешкодного доступу комерційних банків до рефінансування Нацбанку. Це створило величезний навіс ліквідності, неконтрольований регулятором, який підсилив спекулятивний попит на валюту. Надалі, в міру поглиблення всіх ризиків, розгортання повномасштабного економічного спаду і на тлі несистемних та спонтанних дій регулятора, виникла криза довіри населення до стабільності національної валюти і до здатності влади й НБУ контролювати ситуацію. В результаті девальваційного шоку різко прискорилися темпи інфляції, населення втратило значну частину купівельної спроможності своїх доходів, поглибилися макроекономічні диспропорції (наприклад, співвідношення боргу і ВВП та коефіцієнтів його обслуговування).
2. У 2015 році у влади є два можливих інструменти стабілізаційного впливу на курс: або створити вбивчий для внутрішнього попиту голод на національну валюту, або отримати в резерви НБУ достатній обсяг валюти від донорів і міжнародних фінансових організацій для того, щоб задовольнити відкладений на ринку попит на інвалюту. На колишні позначки 12 або навіть 15 курс уже навряд чи відіграє, оскільки очікування бізнесу і домогосподарств, а також іноземних інвесторів вельми песимістичні, що стосується доходів, перспектив економічного зростання країни та швидкого вирішення збройного конфлікту.
3. В умовах безпрецедентного поєднання такої кількості зовнішніх і внутрішніх шоків втрати неминучі у всіх – і в бізнесу, й у населення, особливо з низькими та середніми доходами (крім, можливо, олігархів, які заробляють на війні, і казнокрадів). Універсального рецепту немає. Природна поведінка людей і підприємців в той період, коли, крім кризи, на їхні доходи починає активно полювати фіскальний активізм влади, це економити, оптимізувати податки, йти від гривні або у валюту, або в товари тривалого користування чи активи (земля, нерухомість). Щось інше придумати навряд чи можливо.
Ерік Найман, керівник інвесткомпанії Capital Times
1. Головна причина – зниження валютних резервів через злодійство попередньої влади і невмілі дії НБУ в 2014 році. Погіршили ситуацію на валютному ринку анексія Криму і конфлікт на Сході. Свою лепту внесла емісія гривні на покриття дефіциту держбюджету, який став наслідком економічної кризи і знову ж війни.
2. Коридор очікувань поки дуже широкий – від 15 до 25 грн/дол. Якщо Україна почне реальні реформи, то країні почнуть масштабно допомагати міжнародні фінансові організації на чолі з МВФ. І тоді гривня почне зміцнюватися в напрямку 15. Причина – торговельний баланс позитивний, ціни на газ помітно впадуть, пік виплати зовнішніх боргів пройдений у 2014 році.
Якщо ж Україна реформ не почне, то не варто чекати і зовнішньої допомоги, а тоді гривня буде девальвувати в напрямку 25.
3. Сьогодні складно людям радити людям зберігати заощадження в гривнях і українських банках. І найпростіша порада – купити на все або нерухомості під здачу в оренду, або долари. Можливо, нерухомість є найбільш надійним і потенційно високоприбутковим об’єктом інвестицій (заощаджень). Тільки вже побудована і яка здається в оренду нерухомість. І тільки в містах з позитивною демографічною ситуацією (на кшталт Києва). Для заможних громадян можна порадити українські єврооблігації, які принесуть їх власникам близько 40% річних в інвалюті.
Ігор Львов, заступник голови банку «Фінанси та кредит»
1. Перша причина – політична, це різка зміна влади і зовнішньополітичного курсу в Україні. Друга – економічна: попередня влада занадто довго намагалася утримати стабільність гривні. Третя – тривалі і дорогі військові дії на Сході країни, які призвели до серйозної втрати економічного потенціалу держави. Решта причин, такі як непослідовні дії Нацбанку щодо стабілізації курсу, паніка населення, яке почало скуповувати валюту, чи експортери, що перестали її завозити – вторинні.
2. Я оптиміст, тому сподіваюся, що на Донбасі скоро настане мир, країна почне жити за коштами, до нас підуть закордонні інвестиції, нормалізуються відносини з РФ. А, значить, підуть причини, що обвалили гривню. Але курс далеко не відкотиться, залишившись на рівні 16-17 грн/дол.
3. Банківська система країни витримала удар, слабкі банки пішли з ринку, тому з урахуванням стабілізації гривні найкраще відкрити гривневий депозит, відсотки за ними зараз доходять до 25% річних. Але доцільно все ж розосередити ризики, тому до 20% заощаджень варто тримати у валюті, до 5% – у банківських металах. Решту у гривні.
Андрій Оністрат, голова наглядової ради банку «Національний кредит»
1. Перша причина – очікування ринком погіршень. Друга причина – це реальне погіршення, яке відбулось у вигляді анексії Криму, конфлікту на Сході, революції. Третя причина – це дефіцит бюджету, який виник через другу причину.
2. Якщо йти за реалістичним прогнозом, то, думаю, що буде в діапазоні 20-24 грн/дол. Просто виходячи з розумної логіки, що у нас є дефіцит бюджету, який буде частково компенсуватись емісійними процесами і якось компенсуватиметься фінансовою допомогою з-за кордону.
3. Потрібно диверсифікувати свої активи. Це грошові кошти та інші товарно-матеріальні цінності, що прирівняні до них і мають вартісне вираження. Всі активи повинні бути прибутковими. З моєї точки зору, можна порівнювати прибутковість активів і ризиковість і намагатися знайти потрібну комбінацію. Наприклад, виходячи з термінів частину можна тримати в доларовому депозиті, частину – у гривневому, частину – в нерухомості, яку здаєш, наприклад. Моя порада: уважно слухайте інформацію, не піддавайтеся панічним настроям, будьте об’єктивними, збирайте різні точки зору перш ніж прийняти рішення.
Коновалова Христина, Олександр Панченко, Економіст
Видання опитало експертів і банкірів про ситуацію на валютному ринку. Були поставлені три питання.
1. Чому в 2014 році гривня подешевшала вдвічі відносно долара? Основні причини та фактори.
2. Ваш прогноз на 2015 рік: який курс нацвалюти варто чекати і чому?
3. Як людям краще убезпечити свої заощадження і які правила валютної поведінки найбільш доцільні?
Юрій Полунєєв, член Ради НБУ
1. Початок обвальної девальвації гривні поклали закріплені в меморандумі з МВФ дві обов’язкові умови: повної лібералізації валютного курсу, яка відбулася на тлі вже очевидних і активно розгортуваних на той момент форс-мажорних факторів ризику (розгортання військових дій на сході), і безперешкодного доступу комерційних банків до рефінансування Нацбанку. Це створило величезний навіс ліквідності, неконтрольований регулятором, який підсилив спекулятивний попит на валюту. Надалі, в міру поглиблення всіх ризиків, розгортання повномасштабного економічного спаду і на тлі несистемних та спонтанних дій регулятора, виникла криза довіри населення до стабільності національної валюти і до здатності влади й НБУ контролювати ситуацію. В результаті девальваційного шоку різко прискорилися темпи інфляції, населення втратило значну частину купівельної спроможності своїх доходів, поглибилися макроекономічні диспропорції (наприклад, співвідношення боргу і ВВП та коефіцієнтів його обслуговування).
2. У 2015 році у влади є два можливих інструменти стабілізаційного впливу на курс: або створити вбивчий для внутрішнього попиту голод на національну валюту, або отримати в резерви НБУ достатній обсяг валюти від донорів і міжнародних фінансових організацій для того, щоб задовольнити відкладений на ринку попит на інвалюту. На колишні позначки 12 або навіть 15 курс уже навряд чи відіграє, оскільки очікування бізнесу і домогосподарств, а також іноземних інвесторів вельми песимістичні, що стосується доходів, перспектив економічного зростання країни та швидкого вирішення збройного конфлікту.
3. В умовах безпрецедентного поєднання такої кількості зовнішніх і внутрішніх шоків втрати неминучі у всіх – і в бізнесу, й у населення, особливо з низькими та середніми доходами (крім, можливо, олігархів, які заробляють на війні, і казнокрадів). Універсального рецепту немає. Природна поведінка людей і підприємців в той період, коли, крім кризи, на їхні доходи починає активно полювати фіскальний активізм влади, це економити, оптимізувати податки, йти від гривні або у валюту, або в товари тривалого користування чи активи (земля, нерухомість). Щось інше придумати навряд чи можливо.
Ерік Найман, керівник інвесткомпанії Capital Times
1. Головна причина – зниження валютних резервів через злодійство попередньої влади і невмілі дії НБУ в 2014 році. Погіршили ситуацію на валютному ринку анексія Криму і конфлікт на Сході. Свою лепту внесла емісія гривні на покриття дефіциту держбюджету, який став наслідком економічної кризи і знову ж війни.
2. Коридор очікувань поки дуже широкий – від 15 до 25 грн/дол. Якщо Україна почне реальні реформи, то країні почнуть масштабно допомагати міжнародні фінансові організації на чолі з МВФ. І тоді гривня почне зміцнюватися в напрямку 15. Причина – торговельний баланс позитивний, ціни на газ помітно впадуть, пік виплати зовнішніх боргів пройдений у 2014 році.
Якщо ж Україна реформ не почне, то не варто чекати і зовнішньої допомоги, а тоді гривня буде девальвувати в напрямку 25.
3. Сьогодні складно людям радити людям зберігати заощадження в гривнях і українських банках. І найпростіша порада – купити на все або нерухомості під здачу в оренду, або долари. Можливо, нерухомість є найбільш надійним і потенційно високоприбутковим об’єктом інвестицій (заощаджень). Тільки вже побудована і яка здається в оренду нерухомість. І тільки в містах з позитивною демографічною ситуацією (на кшталт Києва). Для заможних громадян можна порадити українські єврооблігації, які принесуть їх власникам близько 40% річних в інвалюті.
Ігор Львов, заступник голови банку «Фінанси та кредит»
1. Перша причина – політична, це різка зміна влади і зовнішньополітичного курсу в Україні. Друга – економічна: попередня влада занадто довго намагалася утримати стабільність гривні. Третя – тривалі і дорогі військові дії на Сході країни, які призвели до серйозної втрати економічного потенціалу держави. Решта причин, такі як непослідовні дії Нацбанку щодо стабілізації курсу, паніка населення, яке почало скуповувати валюту, чи експортери, що перестали її завозити – вторинні.
2. Я оптиміст, тому сподіваюся, що на Донбасі скоро настане мир, країна почне жити за коштами, до нас підуть закордонні інвестиції, нормалізуються відносини з РФ. А, значить, підуть причини, що обвалили гривню. Але курс далеко не відкотиться, залишившись на рівні 16-17 грн/дол.
3. Банківська система країни витримала удар, слабкі банки пішли з ринку, тому з урахуванням стабілізації гривні найкраще відкрити гривневий депозит, відсотки за ними зараз доходять до 25% річних. Але доцільно все ж розосередити ризики, тому до 20% заощаджень варто тримати у валюті, до 5% – у банківських металах. Решту у гривні.
Андрій Оністрат, голова наглядової ради банку «Національний кредит»
1. Перша причина – очікування ринком погіршень. Друга причина – це реальне погіршення, яке відбулось у вигляді анексії Криму, конфлікту на Сході, революції. Третя причина – це дефіцит бюджету, який виник через другу причину.
2. Якщо йти за реалістичним прогнозом, то, думаю, що буде в діапазоні 20-24 грн/дол. Просто виходячи з розумної логіки, що у нас є дефіцит бюджету, який буде частково компенсуватись емісійними процесами і якось компенсуватиметься фінансовою допомогою з-за кордону.
3. Потрібно диверсифікувати свої активи. Це грошові кошти та інші товарно-матеріальні цінності, що прирівняні до них і мають вартісне вираження. Всі активи повинні бути прибутковими. З моєї точки зору, можна порівнювати прибутковість активів і ризиковість і намагатися знайти потрібну комбінацію. Наприклад, виходячи з термінів частину можна тримати в доларовому депозиті, частину – у гривневому, частину – в нерухомості, яку здаєш, наприклад. Моя порада: уважно слухайте інформацію, не піддавайтеся панічним настроям, будьте об’єктивними, збирайте різні точки зору перш ніж прийняти рішення.
Коновалова Христина, Олександр Панченко, Економіст
Теґі:
