Різдвяне послання архієпископа Чернігівського і Ніжинського ЄВСТРАТІЯ боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Чернігівської єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Дорогі браття і сестри!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!

«Діва днесь Пресущого народжує, і земля вертеп Неприступному приносить, Ангели з пастирями славословлять, і волхви із зіркою подорожують.
Нас бо ради народилося Немовля, Предвічний Бог»

Кондак свята Різдва Христового

У цих радісних і величних словах Церква оспівує Різдво Христове, нагадуючи нам про «велику благочестя тайну: Бог явився у плоті» (1 Тим. 3:16). Народження у Вифлеємі Ісуса Христа не є таємницею ні для кого. Але тайною, яка відкривається лише в Дусі Святому, є відповідь на питання – як Предвічний Бог, Творець неба і землі, народився від Діви? Як Син Божий став і Сином Людським?
Велич і незбагненність цієї тайни підкреслюють тексти різдвяного богослужіння. І в кожному рядку кондака ми бачимо нагадування про чудо звершення Господньої волі, бо «де хоче Бог, там перемагається єства чин» (Стихира на Благовіщення). Ці нагадування свідчать: Різдво Христове, яке нині ми святкуємо, є надзвичайною і винятковою подією. Тому і оточене воно особливими явищами.
Як може народити чиста Діва без участі чоловіка? Але саме від Пречистої Діви Марії, на яку зійшов Дух Святий, народжується Син Божий, і це народження не порушує чистоти Приснодіви.
Як може вмістити малий вертеп Того, Хто сотворив небо і землю, і все що в них? Але саме так благоволить Бог Отець – щоби Син Його народився не в славі людській і не серед палат царських, навіть не у звичайному людському домі, а у печері-вертепі, де в негоду пастухи тримали своїх тварин. Цим Господь показує приклад смирення, через яке долається гордість – родоначальниця гріхів.
Чи часто нам доводилося не просто бачити ангелів, але разом із ними підносити славослів’я Богу? У часи Старого Завіту ангели являлися окремим святим людям лише у особливих випадках, щоби сповістити волю Божу. Але величну подію народження в світі Сина Божого зустріло славослів’ям ціле воїнство небесне. І звістку про Різдво Спасителя отримали не пророки чи законовчителі, а звичайні пастухи (Див. Лк. 2:8-18), бо Господь прийшов спасти всіх.
Чи бачив хто з нас зірку, подібну до тієї, яка привела волхвів до новонародженого Спасителя світу? З Божої волі небосхил приготував це особливе світило, яке східним мудрецям, а через них і нам усім, освітлює шлях до Христа – Вічного Царя.
Чи може осягнути розум те, що Немовля, яке у яслах спить сповите – Предвічний Бог? Важко осягнути це, адже зі Священного Писання, з вчення Церкви та власного досвіду ми знаємо про незбагненну велич і силу Божу.
На Господню славу навіть херувими дивитися не можуть, закриваючи крилами обличчя свої. Пророк і Боговидець Мойсей на горі Синай лише ніби ззаду й звіддаля міг побачити славу Господню, бо сказав йому Бог: «Обличчя Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися в живих» (Вихід 33:20). А ми не лише бачимо Господа – ми єднаємося з ним через Святі Таїнства, через Церкву, яка є Тіло Його, єднаємося, щоби мати життя вічне!
Тому з подією, яка сталася понад 2000 років тому, ми й сьогодні вітаємо одне одного. Тому так радіємо в нинішнє свято. Бо здійснилося те, чого людство очікувало від адамового часу, про що сповіщали пророки, на що сподівалися праведники – Син Божий прийшов, щоб спасти кожного з нас від вічної загибелі.
У ці святкові дні сердечно вітаю з Різдвом Христовим і Новим роком чад Православної Церкви – боголюбивих пастирів та побожних ченців і мирян Чернігово-Сіверського краю, як вірних Київського Патріархату, так і братів та сестер з Московського Патріархату, і всіх християн. Вітаю також державну і місцеву владу, військовослужбовців та правоохоронців, які несуть служіння українському народу.
Пам’ятаймо, що саме заради спасіння, заради вічного блаженного життя кожного з нас, величний Бог зійшов з небес. Син Божий став також і Сином Людським, щоби ми звільнилися від рабства гріху і стали дітьми Божими, синами і дочками нашого Небесного Отця, спадкоємцями Царства, приготовленого для праведників.
Нехай богослужіння Різдва Христового, пов’язані з ним церковні та благочестиві народні традиції нагадують кожному з нас про обов’язок особливо у ці дні зробити крок до святості. Щоб не лише словами, але й власними справами та всім життям ми прославляли нашого Спасителя.

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
ЄВСТРАТІЙ, Архієпископ Чернігівський і Ніжинський,

Різдво Христове 2012/2013 рр.
м. Чернігів