Український інститут національної пам’яті відновив співпрацю з польським Інститутом національної пам’яті.
У рамках візиту «Польський досвід збереження історичної пам’яті», який відбувся 21-28 вересня 2014 року, співробітники Українського інституту національної пам’яті, музейники та журналісти відвідали польські установи, які працюють у сфері національної пам’яті, зокрема Інститут національної пам’яті (IPN), Центр Солідарності та ін. Поїздка відбулася за підтримки Програми Study tours to Poland Колегії Східної Європи ім. Яна Новака-Єзьоранського.

Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті, вважає відновлення співпраці одним із ключових міжнародних напрямків роботи Інституту: «Україна і Польща мають чимало сторінок історії, які потрібно переосмислити. У ці складні часи необхідне примирення у складних сторінках історії та єднання у питаннях, які стосуються нашого майбутнього. Українці та поляки — народи, які чи не найбільше постраждали від нацизму та комунізму. Тож ми зобов'язані поєднати зусилля, аби довести світові їх однакову злочинність».

«Переконаний, що співпраця польського та українського інститутів національної пам'яті, яка базується на щирому прагненні до історичної правди, допоможе у створенні спільного сусідського майбутнього України та Польщі. Це сприятиме подоланню трагічної спадщини з часів тоталітарних систем ХХ ст.», — повідомив ще наприкінці травня ц.р. у листі Володимиру В’ятровичу директор IPN Лукаш Камінський.
Під час візиту до Польщі пан Камінський зустрівся з учасниками української делегації та поділився польським досвідом подолання наслідків тоталітаризму. Керівники відділів IPN розповіли про те, як проводять просвітницьку роботу щодо складних сторінок історії, та ознайомили українців із роботою архіву IPN.
Польський Інституту національної пам’яті займається новітньою історією Польщі та розслідуванням злочинів, скоєних у роки Другої світової війни та з часів комуністичного режиму. IPN — це також великий архів історії Польщі ХХ століття, дослідницька установа, видавництво та навчальний центр, прокуратура, яка переслідує винуватців злочинів, а також люстраційний відділ.

На зустрічі заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак запропонувала створити робочу групи істориків з України та Польщі, відновивши періодичні зустрічі стосовно різних тем нашого минулого.
«Зараз дуже потрібно популяризувати теми, які нас об’єднують. Це можуть бути «дзеркальні» виставки, які паралельно експонуватимуть в обох країнах, присвячені різним темам — як-от політичним репресіям комуністичного режиму проти українців і поляків, депортаціям, боротьбі за незалежність тощо», — розповіла Аліна Шпак.
Свідченням налагодженої співпраці двох інституцій стала участь голови УІНП Володимира В’ятровича і віце-директора польського ІНП Агнєшки Рудзіньскої у церемонії перепоховання останків жертв масових розстрілів НКВД та Гестапо у Володимирі-Волинському в Україні. Захід відбувся 23 вересня ц.р. водночас із візитом української делегації до Польщі.

ДОВІДКОВО
Метою візиту української делегації до Польщі було ознайомлення із роботою Інституту національної пам’яті, досвідом Польщі у вирішенні складних питань історії, а також досвідом створення і функціонування сучасних музеїв. Поїздка тривала з 21 по 28 вересня 2014 року.
Серед учасників української делегації — перший заступник голови Українського інституту національної пам’яті Аліна Шпак, заступник голови УІНП Олександр Зінченко, співробітники УІНП Сергій Громенко, Павло Подобєд, Іванна Кобєлєва, Сергій Бутко, заступник директора Музею Гончара Ігор Пошивайло, правник Ігор Розкладай, директор Галузевого архіву СБУ Ігор Кулик, директор Музею «Тюрма на Лонцького» (Львів) Руслан Забілий, редактор інтернет-сторінки «Голодомор 1932—33» Ніна Лапчинська, журналісти Філіп Дикань (Харків), Сергій Махун (Київ), співробітник Музею Великої Вітчизняної Війни Людмила Рибченко, заступник директора Центру досліджень визвольного руху Андрій Когут.
Під час візиту учасники відвідали у Варшаві: окрім польського Інституту національної пам’яті, громадську організацію «Осередок Карта», Музей історії Польщі, Музей історії польських євреїв, Музей Варшавського повстання; у Ґданську: Музей Другої світової війни та Центра Солідарності.
21 вересня 2014 року делегація Українського інституту національної пам’яті на православному цвинтарі «Воля» у Варшаві впорядкувала низку українських військових поховань козаків та старшин Армії УНР, пам’ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років в Україні.

Український інститут національної пам’яті

ДУМКА. Сергій Бутко, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області: «Наше спілкування з керівництвом та колективом польського Інституту національної пам’яті, низки провідних музеїв Варшави і Гданська показало, що у цій країні добре розуміють загарбницьку сутність сучасного російського імперіалізму, його загрозу не тільки Україні, а також Польщі, всій Європі й цивілізованому світу. Польське суспільство доволі міцно засвоїло трагічні уроки історії відносин з Російською імперією-СРСР-Російської Федерацією. Для Польщі історія та національна пам’ять є питанням національної безпеки.
Відновлення співпраці УІНП з польськими колегами з проблематики історії та національної пам’яті також сприятиме прискоренню та збільшенню допомоги Україні з боку Польщі та загалом ЄС у справі її захисту від російської агресії. Тепер Російській Федерації буде ще складніше намагатися роздмухувати конфліктні непорозуміння між нашими народами на ґрунті минулого».































.