Задовбали. Гумореска
Ви радіо слухаєте?
До сніданку, до обіду, до вечері.
Ти ложку до рота, а тобі у вуха якась козяча колоратура трагічно виспівує:
Шлунок стурбований і переповнений,
Дує, газує, болить.
Вам допоможе і біль переможе
Природний, безпечний ПЕКТИН.

Вже допоміг. Коли "дує" і "газує" – апетит пропадає.
Береш пляшку, наливаєш чарку. "Для апетиту".
З радіо, як Пилип з конопель:

Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це чи ні?..

Анонімне лікування алкоголізму...
Святу поезію Симоненка паршивець використав, щоб не дати людині чарку до рота донести.
Чухаєш потилицю – пити, чи не пити?
Тут " На хвилі здоров’я" " добродій Здоровенький":

" Джерелом появи лупи є грибок підіоспорумовале, що живе на шкірі голови кожної людини..."

Йо-мойо! Ні їсти, ні пити, ні чухати... Уявив, що живе в моєму організмі від голови до п’ят – мороз по шкірі.
Тут якийсь крикун утробним баритоном:
– Твої батьки живуть погано? У них – мізерна пенсія? Нема за що купити шматок хліба?... Передплати їм журнал "ПЕНСІЯ"...
Це замість хліба. А замість масла – передплати їм журнал "ПРЕЗИДЕНТ".
Для літніх людей найстрашніше – обжорство. Літнім корисно постійно постити. Щадящий режим. Тіло не перевантажене. І душа ближче до раю...
Опустив вуха...
Та раптом: " Вогняний дракон" збуджує чоловічу потенцію..."
Вуха почали підніматися...
"... Щоб мужчина довше був мужчиною, треба вжити одну таблетку за годину до планованого акту. Тоді прилив крові до відповідного органу збуджує його фантазію..."
" Фантазія" у мене і без таблеток збуджена.
Думаю. Може замість того, щоб витрачатися на "буркотіння в животі", лікування лупи, остеохoндрозу, склерозу, купити отого "дракона". І випекти ним усе...
Лиш треба все прорахувати. Щоб не вийшло, як у Феді.
Він пив. Чорно. Жінці набридло. Поставила на столі пляшку. І чарку. До пляшки підключила електропровід із фазою плюс. До чарки – із фазою мінус. "Ясновидяща" порадила. Мовляв, візьметься за чарку, ним трусоне. І він більше ніколи в чарку не гляне...
Федя приплівся серед ночі, Побачив пляшку, ухопив її і... з горла... Це ж треба було як хотіти, щоб ту пляшку донести до рота. І не відірвати, поки вся горілка не витекла... То тією однією фазою Феді повибивало всі болячки, зоставило лише одну – тягу до випивки...Але тепер він споживає лише з пляшки підключеної до однієї фази... І пояснює: " Пити не хочеться. Хочеться, блін, постійно доказувати, що у мене є сила волі..."
Цікаво, що мені після цього "дракона" захочеться постійно доказувати? Та й чи варто вживати? Ну ковтну я його. Але... ринкові умови..." Планований акт" навряд чи мені вдасться?.. Аби не перетворився цей акт стосовно мене на акт самогубства, а стосовно партнерші – на теракт...
Колись послухався Ваню Молдавана...
– У тебе, – каже, – такі колосальні природні дані. Чому б тобі не поїхати за кордон? Не заробити грошей?.. Там стільки одиноких молодиць... Сумують...
Тужать...
Поїхав. Дав оголошення: "Професійний гуморист задовольняє веселі потреби сумних молодиць". І дописав: "З національним ухилом"...
Я мав на увазі, що читаю молодицям гуморески. А вони подумали щось інше. І оте "з національним ухилом" мене погубило.
Все йшло, здається, нормально. Я смішив, вони сміялися. А одного разу (а я працював надомником) мене викликала якась екстремістка. Видно, що емігрантка з колишнього "Союзу". Бо дуже нагла. Неладне я відчув душею. В будинку вона сама. І напівгола.
– Как это с национальным ухилом? – питає.
– Українською мовою,– пояснюю.
– А при чем здесь мова?
–Я мовчки смішити не вмію... Я – не клоун...
– Слушай чувак! Ты давай мне секс!..
– Мадам, – кажу, - у мене не секс... У мене – гумор... Я лише смішу...
Веселю тобто...
Вона викликала якогось гевала. Мене звинуватили у ксенофобії, антисемітизмі, зоологічному націоналізмі...
Повернувся яз-за кордону ще худішим, ніж був. І ще біднішим...
Радіошнурок істерично пропагує "Вогняного дракона". Запевняє, що він "апробований на всіх вікових категоріях". І при його допомозі я відчую себе "неперевершеним жокеєм"...
Інтригує. Правду кажучи, верхи я вже давно не їздив. Але перш, ніж стати
"жокеєм", слід знайти хоча б якусь "шкапу". Потім її осідлати... А що, коли вона виявиться норовистою? Чи спроможуся її приборкати?..
" Жокейський" досвід спонукає до аналітичного мислення. У молоді роки ти готов вискочити на все, що ірже, стрибає і крутить хвостом. У зрілості – сідаєш на ту коняку, яка добре біжить і пристойно виглядає. У перезрілі роки думаєш: " Чи піднімуся у те сідло? Чи втримаюся у ньому? І, взагалі, чи потрібні мені ці "скачки"?..
Сумніви дописує ще одна реклама:
– Нова акція! Якщо тобі є вже вісімнадцять, відкоркуй пляшку пива "Оболонь"! Під її покришечкою – твоє майбутнє!..
Звісно, з червоним носом, синіми вухами... І ти ніколи в житті не відчуєш себе "неперевершеним жокеєм"...

22 грудня 2003 р., Київ.
Євген Дудар.