Нещодавно відбулося останнє цьогорічне засідання Польового комітету Інституту археології НАН України. На ньому підвели підсумки археологічного року. Директор ДП НДЦ "Охоронна археологічна служба України" доктор історичних наук Денис Козак зазначив, що значних успіхів досягла Волинська археологічна експедиція, в складі якої працювали студенти історичного факультету ВНУ імені Лесі Українки. Волинських археологів визнали найкращими в Україні і нагородили почесною грамотою.
Варто сказати, що волинська експедиція вже чимало років проводить дослідження берегів Хрінницького водосховища. Цього року вона була найбільшою не тільки на Волині, але й в Україні. «Цього року на Волині ми мали знахідку, інформація про яку облетіла всю Європу, а результати про це дослідження пролунали на Європейському конгресі археологів в Парижі» - розповів доктор історичних наук Денис Козак.
«Йдеться про капище готів – унікальну пам'ятку, яка не має собі аналогів в Європі. Відомо більше шестисот жертовних місць, де готи складали дари богам. Проте пам'ятку, де здійснювалося не даропокладення, а саме жертвоприношення - виявлено вперше. Очевидно, в цьому об'єкті відображені погляди або міфологія кількох народів, які жили на території Західної України - слов'ян, готів та, ймовірно, якісь античні впливи».
Унікальність знахідки ще й в тому, що в капищі виявлено велике вогнище, в той час як готи зовсім не любили вогонь, не боготворили його. Тому, стверджує археолог, це схоже на елемент слов’янської тризни, на певне «ослов’янення» готів.

Довідка. Вперше готи з’явилися на території сучасної Волині в кінці І – на початку ІІ ст. з Мазовії. За деякими дослідженнями слов’яни втікали від них на південь у Подністров’я і навіть на Нижній Дунай. У праці “Гетика” готський історик VI століття Йордан описав перехід готів з-над Вісли на схід. Він писав, що готи перебували у постійній війні, з жінками і дітьми рухались у Скіфію і досягли Понту, тобто Чорного моря.
У другій половині III ст. н. е. готи розділилися на дві групи: остготи розселилися на Нижньому Дніпрі та Надазов’ї, а вестготи зайняли терени між Дністром, Карпатами та Нижнім Дунаєм. З середини ІІІ ст. готи здійснюють численні напади на римські провінції у Подунав’ї. Наприкінці того ж століття постає готська держава. Найбільшої могутності вона досягла за правління остготського короля Германаріха (350-375) в другій половині IV ст. н. е.
Розгромили остготів гунни та анти близько 375 року. Потім частина остготів влилася до гунських військ і пішла з ними на захід. Інші перейшли Дунай і приєдналися до вестготів. Невелика кількість готів залишилася в Криму, де вони проіснували до кінця І тис. н. е.

Джерело: http://www.pamjatky.org.ua
На фото: Готський вождь — мозаїка Великого палацу у Константинополі.