Встановлено памʼятник на могилі Софії Мельник
Встановлено памʼятник на могилі пані Софії Мельник, референта Голови ОУН Андрія Мельника, діячки українського національно-визвольного руху у ХХ ст.
Доцільно декілька слів сказати про дружину Полковника - пані Софію Мельник, яка все своє свідоме життя присвятила чоловікові.
Софія походила із славетної родини Федаків. Батько Софії - Степан Федак, - визначний громадський діяч Галичини, меценат, фінансист і адвокат. Мати - Марія Федак -Січинська, - відома діячка українського жіночого просвітницького руху.
Степан Федак приятелював із Іваном Франком і митрополитом Андреєм Шептицьким. У його помешканні у Львові, що на вулиці Дорошенка, 48, збиралися відомі письменники, діячі культури, громадські діячі й політки. З поміж них половники Євген Коновалець і Андрій Мельник, а також майбутній командир УПА Роман Шухевич. Як відомо, Степан Федак таємно підтримував діяльність УВО і ОУН, зокрема надавав їм фінансову підтримку.
Саме тут Андрій Мельник познайомився із Софією, донькою С. Федака. Між ними виникли почуття, які переросли у кохання і шлюб.
Її старша сестра Ольга, що народилася 23 березня 1896 року, стала дружиною першого Голови ОУН полковника Євгена Коновальця.
Софія Федак народилася 30 жовтня 1901 року у Львові. У 1923 році закінчила навчання у Торговельній академії у Відні. Після повернення до Львова влаштувалася на роботу Ревізійному союзі Українських кооперативів.
Першим серйозним випробування для Софії став арешт Андрія Мельника за приналежність до УВО у 1924 році.
Впродовж чотирьох років Софія щоденно їздила до тюрми на Лонського з передачами нареченому. Її підтримка надавала моральні сили Андрію, дозволяла мужньо витримувати катування і не втрачати віри, що він ще побачить її на волі.
Як тільки Андрій звільнився, вирішили одружитися. Церемонія шлюбу відбулося 28 лютого 1929 року в каплиці Духовної семінарії при вулиці Коперника у Львові. Якраз у той час, коли у Відні розпочинався Конгрес українських націоналістів на якому постала ОУН.
Андрій Мельник намагався нікого не посвячувати у своє сімейне життя. Більше того, забороняв членам ОУН писати про свою дружину. Робив це виключно з питань її безпеки.
У подружжя Мельників не було дітей. Можливо тому вони з великою радістю приймали у себе молодих членів ОУН, всіляко їм допомагали, включно з тим, щоб нагодувати і дати на дорогу канапки.
-Товариськість - нормальна річ. А я ж дітей не маю - із смутком говорив Андрій Мельник.
При будь якій нагоді Софія намагалася працевлаштуватися, щоб не бути тягарем для Андрія. При цьому, як тільки поверталася з роботи та впоравшись із домашніми клопотами, сідала за друкарську машинку і виконувала обов’язки секретарської працівниці.
Під час важкої недуги чоловіка робила все від неї можливе, щоб облегшити його страждання. Важко пережила його смерть 1 листопада 1964 року.
До кінця віку проживала у пансіоні Люксембургу, оскільки важка недуга позбавила її змоги вільно переміщатися. Там і померла 31 липня 1990 року, трохи не доживши до відновлення державної незалежності України 24 серпня 1991 року.
Коли у листопаді 1967 року при участі 1003 делегатів з 17 країн, де проживали українці у вільному світі, у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конгрес вільних українців, то в складі почесних гостей були сестри Ольга Коновалець і Софія Мельник. У такий спосіб світова українська громада оцінила величезний вклад їхніх чоловіків у боротьбу за незалежність у соборність України та об’єднання українців на чужині.
Богдан Червак
Доцільно декілька слів сказати про дружину Полковника - пані Софію Мельник, яка все своє свідоме життя присвятила чоловікові.
Софія походила із славетної родини Федаків. Батько Софії - Степан Федак, - визначний громадський діяч Галичини, меценат, фінансист і адвокат. Мати - Марія Федак -Січинська, - відома діячка українського жіночого просвітницького руху.
Степан Федак приятелював із Іваном Франком і митрополитом Андреєм Шептицьким. У його помешканні у Львові, що на вулиці Дорошенка, 48, збиралися відомі письменники, діячі культури, громадські діячі й політки. З поміж них половники Євген Коновалець і Андрій Мельник, а також майбутній командир УПА Роман Шухевич. Як відомо, Степан Федак таємно підтримував діяльність УВО і ОУН, зокрема надавав їм фінансову підтримку.
Саме тут Андрій Мельник познайомився із Софією, донькою С. Федака. Між ними виникли почуття, які переросли у кохання і шлюб.
Її старша сестра Ольга, що народилася 23 березня 1896 року, стала дружиною першого Голови ОУН полковника Євгена Коновальця.
Софія Федак народилася 30 жовтня 1901 року у Львові. У 1923 році закінчила навчання у Торговельній академії у Відні. Після повернення до Львова влаштувалася на роботу Ревізійному союзі Українських кооперативів.
Першим серйозним випробування для Софії став арешт Андрія Мельника за приналежність до УВО у 1924 році.
Впродовж чотирьох років Софія щоденно їздила до тюрми на Лонського з передачами нареченому. Її підтримка надавала моральні сили Андрію, дозволяла мужньо витримувати катування і не втрачати віри, що він ще побачить її на волі.
Як тільки Андрій звільнився, вирішили одружитися. Церемонія шлюбу відбулося 28 лютого 1929 року в каплиці Духовної семінарії при вулиці Коперника у Львові. Якраз у той час, коли у Відні розпочинався Конгрес українських націоналістів на якому постала ОУН.
Андрій Мельник намагався нікого не посвячувати у своє сімейне життя. Більше того, забороняв членам ОУН писати про свою дружину. Робив це виключно з питань її безпеки.
У подружжя Мельників не було дітей. Можливо тому вони з великою радістю приймали у себе молодих членів ОУН, всіляко їм допомагали, включно з тим, щоб нагодувати і дати на дорогу канапки.
-Товариськість - нормальна річ. А я ж дітей не маю - із смутком говорив Андрій Мельник.
При будь якій нагоді Софія намагалася працевлаштуватися, щоб не бути тягарем для Андрія. При цьому, як тільки поверталася з роботи та впоравшись із домашніми клопотами, сідала за друкарську машинку і виконувала обов’язки секретарської працівниці.
Під час важкої недуги чоловіка робила все від неї можливе, щоб облегшити його страждання. Важко пережила його смерть 1 листопада 1964 року.
До кінця віку проживала у пансіоні Люксембургу, оскільки важка недуга позбавила її змоги вільно переміщатися. Там і померла 31 липня 1990 року, трохи не доживши до відновлення державної незалежності України 24 серпня 1991 року.
Коли у листопаді 1967 року при участі 1003 делегатів з 17 країн, де проживали українці у вільному світі, у Нью-Йорку відбувся Перший Світовий конгрес вільних українців, то в складі почесних гостей були сестри Ольга Коновалець і Софія Мельник. У такий спосіб світова українська громада оцінила величезний вклад їхніх чоловіків у боротьбу за незалежність у соборність України та об’єднання українців на чужині.
Богдан Червак
Теґі:
