З нагоди Дня пам'яті та примирення і 70-ї річниці Дня Перемоги над нацизмом у Європі 6 травня 2015 року у Чернігові в Центральній міській бібліотеці імені М.М. Коцюбинського проведено урочистий захід «Звитяга і жертовність: українці на фронтах Другої Світової війни 1939–1945 років».
У зібранні взяли участь учні Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту №5 та слухачі історичного факультету безкоштовного навчального закладу для людей похилого віку «Університет 60 плюс» при бібліотеці, представники громадськості.
Під час відкриття Ольга ГАЙОВА, завідувач відділом Центральної міської бібліотеки імені М.М. Коцюбинського, поінформувала про новий зміст відзначення 8 травня Дня пам’яті та примирення і 9 травня – Дня перемоги над нацизмом у Європі, який включає: переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого; рівне вшанування пам’яті кожного, хто боровся з нацизмом, підкреслення солідарності та бойового братерства усіх Об’єднаних Націй, як держав, так і бездержавних тоді народів (євреїв, українців та ін); перенесення акценту з історії військових дій на історії конкретних людей, а відтак відмову від святкування на користь вшанування. Символ відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги – червоний мак.
Про Український вимір Другої світової війни розповів Сергій БУТКО, представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області. Він привернув увагу до історичного факту: 3 вересня 1939 року еміграційний Державний центр Української Народної Республіки, який тоді знаходився у Парижі у Франції, закликав українців-емігрантів підтримати боротьбу проти нацистської Німеччини, вступати в лави армій союзників. Іншими словами, Україна у вигнанні оголосила війну нацистській Німеччині.
Така офіційна позиція Державного Центру УНР створила відповідний морально-психологічний і правовий клімат для вступу українських емігрантів до лав армій союзників. Нагадаємо, що у Збройних Силах Франції воювало 6 тис. українців, Великої Британії та Канади – 45 тис. осіб, США – 80 тис. осіб.
Також варто пам’ятати, підкресли історик, що з 14 березня 1939 року українці захищали молоду незалежну державу Карпатська Україна від агресії Угорщини, яка була союзником Німеччини. А з 1 вересня 1939 року до 120 тис. українців в лавах польської армії воювали проти нацистського агресора, що напав на Польщу. У загарбанні Польщі з 17 вересня 1939 року взяв участь і тодішній союзник нацистів – комуністичний Радянський Союз.
Під час німецько-радянської війни (1941–1945) до 7 млн. українців воювали в лавах Збройних Сил СРСР проти нацистської Німеччини, з них загинуло від 3,5 млн. до 4,1 млн. наших свівітчизників. Ціна Чернігівщини: з майже 400 тис. мобілізованих до Червоної армії загинуло 134,5 тис. осіб, а ще доля 135 тис. невідома – пропали безвісті. Такі катастрофічні втрати викликані не тільки запеклістю бойових дій, а в значній мірі через бездарність радянського військово-політичного керівництва, його ставлення до військовослужбовців як до «витратного матеріалу». Нехтування людським життям було і є генетичною ознакою як комуністичного режиму СРСР, так і спадкоємця – сьогоднішньої держави-агресора проти України – Російської Федерації.
Науковець з Наддніпрянщини наголосив, що єдина потужна організована збройна сила, яка під час Другої світової війни була створена на вимогу українського населення, захищала його від усіх окупантів та боролася за незалежність України – Українська повстанська армія. В її лавах взяло участь понад 100 тис. вояків. Серед них були і сотні чернігівців.
Під час перегляду учасниками заходу документального фільму «Чернігівський рубіж. 1941–1943» Чернігівського телеканалу «Дитинець» С. Бутко привернув увагу до однієї з чисельних дезінформацій керівництва СРСР. 22 червня 1941 року у виступі по радіо В’ячеслав Молотов, народний комісар закордонних справ СРСР, заявив, що Німеччина здійснила напад на Радянський Союз без оголошення війни. Проте, рівно о 04:00 22 червня 1941 року одночасно у Берліні і Москві німецька сторона передала ноту з оголошенням війни повноважним представникам СРСР. Документально це підтверджено. Для чого комуністичній владі треба було брехати? З точки зору здорового глузду та усталеної практики міжнародних відносин історик не зміг пояснити таку поведінку Йосипа Сталіна.
Учасники також ознайомилися з відеопоезією «Ти чекай мене». Ольга ГАЙОВА представила книжкову виставку «Звитяга і жертовність. Пам'ять і спадкоємність».

Олександр Майшев, член Національної спілки журналістів України