| Майшев |
Дата: Понеділок, 17-Лют-2014, 17:37 | Повідомлення # 1 |
Admin
Група: Адміністрація
Постів: 26
Репутація: 100
Статус: Offline |
 Цікава творча співпраця склалася у письменника Сергія Дзюби з художнім керівником і головним диригентом Чернігівського академічного народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм, заслуженим діячем мистецтв України Володимиром Коцуром, завідувачем художньо-постановочною частиною хору Анатолієм Покришнем і генеральним директором – художнім керівником обласного філармонійного центру, заслуженим діячем мистецтв України Юрієм Кравчуком.
Віднедавна в репертуарі хору (а цей колектив добре відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами) з’явилися пісні Сергія Дзюби «Сивий птах» (пісня про батька) та «Сон древнього собору» (цю пісню Сергій створив у співавторстві з поетесою та істориком із Чернігова Оленою Терещенко). Причому Сергій Дзюба сам написав музику до своїх нових пісень. Ці твори вже не лише виконуються, а й високопрофесійно записані для радіоефіру й передані обласній державній телерадіокомпанії. Також ансамбль обласного філармонійного центру зараз працює над піснею Сергія Дзюби «Я намалюю сон» (музика й слова Сергія, ідея – Юрія Бедрика).
«Свого часу, тридцять років тому, я грав на баяні та гітарі, співав і створював пісні. Вони є в репертуарі кількох талановитих виконавців, – розповів автор. – Але потім почав писати книжки і так захопився (на сьогодні їх – 44), що увесь цей час практично не брав до рук музичних інструментів. А нещодавно раптом з’явилося таке бажання. Тож щирою дякую талановитим і шляхетним людям, які допомогли донести мої пісні до людей!».
Світлана БРАГІНЕЦЬ,
зав. відділом чернігівської бібліотеки ім. М. Коцюбинського
Сивий птах
(Слова і музика Сергія Дзюби)
1. Сивий птах на зиму відліта,
Клекотом прощаючись з селом.
Батьку рідний, де оті літа?
Може, їх насправді не було?!
Приспів:
Хто на скроні кличе заметіль?
Як чолом простерлась борозна?
Я візьму натомлений твій біль,
Щоб не несла смуток сивина.
2. Ще вберуться в білий цвіт сади,
Припорошать звідані стежки;
Та на них залишаться сліди,
Що лягли, як прожиті роки.
Приспів
Хто на скроні кличе заметіль?
Як чолом простерлась борозна?
Я візьму натомлений твій біль,
Щоб не несла смуток сивина.
Сон древнього собору
(Слова Олени Терещенко та Сергія Дзюби, музика Сергія Дзюби)
1. Зачепився місяць за дзвіницю,
Спить, стомившись, стародавній Спас.
Може, уночі собору сниться,
Як колись молився сивий князь.
Приспів:
Смеркли в сяйві прозорому
Куполи золоті,
Денним гомоном зморені
Стихли схили круті.
2. Під покровом темної завіси
Хмари з вітром рвуться в перегон.
Ніч на вістрі князівського списа
Срібні зорі забира в полон.
Приспів:
Димом вогнищ настояний
Терпкий запах землі.
Переможний клич воїнів
Вдаль несуть журавлі.
3. Згорне ніч розлогі чорні крила,
І світанком визріє блакить.
Хай відвага множиться і сила,
Щоб звитязі піснею гриміть!
Приспів:
Над шляхами далекими
Час нестримно пливе.
Пам'ять серця лелекою
У минуле зове.
Я намалюю сон
(Слова і музика Сергія Дзюби, ідея – Юрія Бедрика)
1. Я намалюю сон, щоб міг тобі наснитись
Безмежний, щедрий світ, а в ньому – ти і я.
Правічна голубінь, в яку не надивитись,
В очах твоїх ясних від щастя засія.
2. Відкинуть хмари тінь, і ніч навіє спокій;
Від пахощів вітрів серця охопить хміль.
І враз тобі до ніг, красуні ясноокій,
Осиплеться зірок небесна заметіль.
3. В долоні ти візьмеш тумани білоспілі,
І в спалахах зорі проснеться обрій мрій.
А я тобі зберу букет із ніжних лілей,
І тихо з ним зайду у сон чарівний твій.
автор проекту "Європейська Україна" , головний редактор |
| |
| |
