В 2002 році в Навчально-методичному центрі Федерації профспілкових організацій Чернігівської області був проведений семінар за участю датської профспілки SID (зараз 3F). Саме тоді була започаткована дружба Пера Айзенрайха – профспілкового викладача Федерації датських робітників – найбільшої профспілки Данії з профспілками Чернігівщини. Відтоді датські викладачі щороку організовують кількаденні семінари спільно з Навчально-методичним центром, на яких підготовлений вже не один тренер для системи профспілкового навчання області. І ось в квітні був проведений черговий етап семінару для представників Центрального комітету профспілки працівників агропромислового комплексу України. Цього разу Пер Айзенрайх (П.А.) приїхав разом зі своїм колегою Пером Леманом (П.Л.) – профспілковим тренером, що спеціалізується на інформаційних та інтернет-технологіях. Тож не бажаючи втратити нагоду ми вирішили запросити на бесіду наших датських колег. Отже давайте знайомитись.

Пер, що ж Вас спонукало в свій час стати членом профспілки і чому це стало справою вашого професійного життя?
П.А.: Все почалося з родини. Мій батько завжди казав: „Я плачу податки, сплачую за комунальні послуги, я є членом профспілки... Я порядний громадянин”. Спочатку я був рядовим пасивним членом профспілки. Але десь у 28 років зіткнувся з несправедливістю на робочому місці: директор нечесно повівся з літньою працівницею. Ось тоді в мене виникло бажання її захистити і я народився в новій ролі – ролі профспілкового лідера. За час своєї активної профспілкової діяльності я відвідав понад 40 країн, в кожній з яких спілкувався з людьми, вчив і навчався. Моя спеціалізація: психологія, техніка ведення переговорів, трудове законодавство, проводжу тренінги для профспілкових тренерів.

Давайте поговоримо про діяльність профспілок в Данії. Яка роль профспілки в житті рядового датського працівника?
П.А.: Система дуже проста: члени профспілки довірили свій захист мені (представнику профспілки на підприємстві), а їм залишається лише якісно працювати на своєму робочому місці і підтримати свого лідера в критичній ситуації. Проведення переговорів з роботодавцем, контроль виконання колективної угоди, численні зустрічі – це моя щоденна робота, як голови профкому. Кажучи простіше: мені необхідно вчасно сказати роботодавцю „Досить”.

Як організовано структуру датських профспілок?
П.Л.: Наша профспілка складається з 6 галузевих структурних частин. На сьогоднішній день в профспілці 3F нараховується 356 тис. членів, а вона в свою чергу входить в загальну конфедерацію профспілок Данії. Ми працюємо в ситуації коли на одному заводі може бути декілька профспілок: для електриків, металургів, „білих комірців” тощо, але всі працюють в рамках єдиної конфедерації.

Як зазвичай вирішуються проблемні питання між профспілковою стороною і роботодавцем?
П.А.: Справа в тому, що в Данії дуже висока культура ведення переговорів і 99% спорів вирішуються в ході перемов. До трудового суду справа доходить дуже рідко. Але навіть не зважаючи на це, за минулий рік наша профспілка „відбила” у роботодавців близько 1200 млн. крон (датська крона приблизно дорівнює гривні) за недоплачену заробітну плату.

Чому люди вступають в вашу профспілку? Що є фактором мотивації?
П.А.: Найкраща мотивація – це результат роботи в очах рядових членів. Це справа кожного представника профспілки. Ми робимо те, що говоримо і наші слова не розходяться з дією.

Як у Вашій профспілці проводиться робота по зв’язкам з громадськістю? Яким чином ви презентуєте результати своєї роботи?
П.А.: Для цього використовується весь спектр інформаційних каналів: журнали, газети, радіо, телебачення, інтернет (власна Web-сторінка), мобільний зв’язок (в т.ч. смс).
П.Л.: Проте телебачення в Данії дуже дороге. В основному ми використовуємо інтернет і поліграфічну продукцію (плакати, білборди, листівки). Причому ми не агітуємо стати членом профспілки, а просто розповідаємо про свої справи.

Ви використовуєте лише профспілкові ЗМІ, чи співпрацюєте і з комерційною пресою?
П.А.: Звичайно ми активно працюємо зі своїм журналом, інтеренет-сторінкою, але сьогоднішній світ є надзвичайно комерціалізований. До того ж далеко не всі ЗМІ ставляться до нас приязно. Тому ми вимушені використовувати і суто рекламні інструменти: купуємо площу в газетах, спонсоруємо жіночу футбольну команду тощо.

Яку роль в роботі профспілки посідає інтернет?
П.Л.: На даному етапі розвитку нашої організації мені просто важко уявити свою діяльність без використання інтернету. Через web-сайт профспілкової організації можна отримати широкий спектр послуг: від реєстрації членства в профспілці до on-line консультації з різних питань.

Послуги, що надає інформаційний портал профспілки доступні лише спілчанам, чи всім користувачам інтернету?
П.Л.: За членство в нашій профспілці люди платять доволі суттєві кошти і природно, що доступ до всіх послуг мають лише зареєстровані члени. Ідентифікація проводиться через електронну пошту, адресу якої спілчани надають разом з іншими координатами до профспілки.

Що ж саме член профспілки може отримати, активно використовуючи ресурси вашого сайту?
П.Л.: Одна з найпопулярніших послуг – це інтерактивні консультації з фахівцями профспілки (юристами, економістами, фахівцями з інформаційних технологій та ін.). Член профспілки реєструє на сайті своє питання і вже через годину отримує вичерпну відповідь. Спектр питань надзвичайно широкий: безробіття, профспілкова освіта, заробітна плата, пенсія, декретні відпустки, соціальні допомоги тощо.
На нашому сайті є власне web-радіо; проводяться on-line трансляції заходів; є електронна бібліотека для голів профкомів, що налічує більше 17000 книжок, статей, нормативних актів; доступний сервіс за допомогою якого кожен член профспілки може розрахувати свій бюджет (доходи/витрати) на певний період.

А як щодо цікавинок для членів профспілок, які додаткові мотиваційні фактори ви використовуєте?
П.Л.: Ми впровадили систему дисконтних знижок. На нашому сайті член профспілки може ознайомитись з переліком фірм, які надають знижки для членів профспілок і оформити замовлення на обрані товари. В обмін на це, ми безкоштовно розміщуємо рекламу фірм-партнерів на профспілковому сайті. На даний момент близько 1700 різних організацій по всій Данії надають знижки членам профспілки. В минулому році угоди за цією системою укладені на 20 млн. датських крон. Дуже незначна сума в масштабах країни, але запровадження цієї практики мало дуже добрий мотиваційний ефект.
Окрім того, ми маємо власний профспілковий електронний магазин, через який можна знайти і купити різноманітні товари, а наприклад профспілкову символіку, буклети та ін. можна замовити безкоштовно.

Чи може громадянин не виходячи з дому вступити в вашу профспілку?
П.Л.: Так, звичайно. Прямо на порталі профспілки можна заповнити відповідну членську картку і надіслати запит. Після нетривалої перевірки, ви станете членом профспілки. Через інтернет навіть можна домовитись з банком про перерахунок членських внесків профспілці.

Ви вже не в перший раз в Україні, в Чернігові. В чому, на Вашу думку, є специфіка українських профспілок і різниця з нашими дацькими колегами?
П.А.: Основна і суттєва відмінність наших профспілок – ми вже більше 100 років живемо в капіталістичному, комерціалізованому світі і не знаємо іншого шляху. А ваші профспілки, після здобуття незалежності, в один момент опинилися в “невідомому місці в незрозумілих обставинах”.

Що нового Ви відмітили б в роботі чернігівського навчально-методичного центру за останні роки?
П.А.: Перший раз я відвідав Центр 5 років тому. Чесно кажучи зміни просто величезні: починаючи із оснащення навчальних аудиторій, зовнішнього вигляду номерів готелю та кафе, і закінчуючи працівниками Центру, які є справжніми професіоналами своєї справи. Постійно розвиваються методики навчання, тематики семінарів актуалізуються з вимогами часу.

А чи має ваша профспілка власні бази, навчальні центри?
П.Л.: Так, ми маємо декілька навчальних комплексів, які обслуговують членів профспілок. Деякі з них є доволі великими, з аудиторіями на 90-100 місць. Причому умова поселення в нашому готелі: 1 людина – один номер.

Як же побудована система профспілкового навчання у вас в країні?
П.Л.: Весь процес організації і підготовки профспілкового навчання проводиться через інтернет. Адміністрація профспілки складає своєрідний план навчання і дає кожному викладачеві завдання на організацію певного курсу. Викладач, в свою чергу, на інтернет-порталі профспілки розміщує анонс майбутнього навчального курсу. На цьому ж сайті майбутні слухачі реєструються на навчання, заповнюючи відповідну анкету. Після реєстрації слухача, відправляється запит керівнику профкому, який погоджує з роботодавцем можливість участі працівника в навчанні враховуючи його зайнятість на основній роботі. Навіть роздатковий матеріал для даного курсу кожен студент має змогу скачати на сайті профспілки. Це дуже дешево в порівняні з традиційними методами організації навчального процесу.

Як ви відноситесь до впровадження нових технологій в навчальний процес? Які з них використовуєте самі?
П.Л.: Особисто я не вірю в дистанційне навчання без участі викладача. В будь-якому випадку контакт викладача зі слухачами необхідний. Адже це і оперативні поради, і обмін досвідом, і, врешті решт, ефект присутності. Але бувають ситуації, коли відлучитися для навчання навіть на пару днів є проблематичним. Вихід з цієї ситуації ми знайшли в електронному навчанні. За допомогою інтернет-технологій я можу проводити заняття в реальному часі, чути студентів, відповідати на питання, писати на віртуальній дошці, при цьому студенти мене бачать і можуть в будь-який момент задати уточнююче питання. Таке навчання вигідне і в фінансовому плані. Так, наприклад навчання одного слухача на віртуальному семінарі обходиться профспілці в 200 крон. Якщо ж людина приїде в навчальний центр – це буде коштувати вже 400 крон.
Можливо, в умовах сьогоднішнього стану комп’ютерного оснащення і поширення інтернету в українських профспілках це і видається фантастикою. Але пройде ще небагато часу і така форма роботи стане дуже поширеною, адже переваги її незаперечні.

І на останок. Цікаво дізнатися, якими Ви побачили українців? Чим ми відрізняємося від Ваших співвітчизників?
П.Л.: Українці дуже приязна нація. Всюди, де б я не бував в Україні я зустрічаю цікавість, розуміння і доброзичливість. Люди прагнуть спілкуватися, дуже багато хто знає англійську.
Що ще сподобалося, так це ваші смачні і головне – натуральні продукти. Куштуючи ваш помідор я відчуваю справжній смак помідору. В цьому питанні вам можна позаздрити.
П.А.: І найголовніше. Україна – це європейська держава і її місце в Європейському союзі. Сподіваюся, що це станеться дуже швидко. Між нами не має бути принизливих кордонів, віз. Європа – це наш спільний дім.

Бесіду провів Віталій Копиш, провідний спеціаліст навчального відділу підприємства “Навчально-методичний центр” Федерації профспілкових організацій Чернігівської області.

Пер Леман

Пер Айзенрайх