На шахті «Західна», місце Вахрушеве на Луганщині, вибухнув метан, загинуло п’ять шахтарів.
Шахту було закрито два роки тому, але потім її було розконсервовано – для створення незаконного вугільного підприємства. Про видобуток вугілля не могла не знати місцева влада, оскільки було проведено електрику, працювали компресори. Підпільні шахти, "копанки", як їх тут називають, - звичайний промисел у Донбасі, він приносить мільйонні прибутки тіньовикам.
Ця могутня організована злочинна група існує вже не менш десятиліття, вона контролює значний сектор не тільки в економіці, але й у політиці регіону. Тому коли трапляються такі аварії, гинуть люди, винних, як правило, немає. Усе просто: міліція, прокуратура тут у долі.
Для ліквідації наслідків вибуху на «Західній» було створено штаб при міськвиконкомі Вахрушеве на чолі з заступником міського голови Сергієм МОІСЕЄНКОМ. До роботи штабу не було включено фахівців теруправління «Держгірпромнагляду» у Луганській області. Вибух стався 0 8.09, одразу на місце події виїхало 4 відділення ВГСЧ. Ліквідаційні роботи проводилися до 15.55, а потім штабом було прийняте рішення – засипати стволи. Про виконання рішення було зроблено запис у журналі о 17.50.
Поспішність такого рішення у фахівців викликає непорозуміння, оскільки за життя людей, а їх за попередніми даними під землею на час вибуху було п’ятеро, завжди борються до останнього. Можливо, ще живих людей просто засипали землею. Серед загиблих два брати 73 і 77 року народження. Наймолодший з загиблих – 87-го, ще двоє 75 і 80 року народження.
В інтерв’ю кореспонденту УНІАН, члену Комітету, телефоном С.Мосієнко повідомив, що рішення засипати стволи приймалося колегіально, а не ним особисто у зв’язку з тим, що була загроза розповсюдження вогню по виробкам закритої шахти, що могло спричинити інші вибухи. Він також додав, що при такій концентрації газу, яка була на момент вибуху ніхто вижити не міг. При цьому він послався на те, що сам відпрацював у шахті 15 років.
Якщо дійсно шахтарів засипали, не рятуючи їх до останнього, не знайшовши ні живими, ні мертвими, то це само по собі злочин. Без урахування обставин загибелі. Такого ніколи не було. Смерть повинні ідентифікувати лікарі. Хто дав право С. МОІСЕЄНКО робити висновок, що в шахті ніхто вижити не міг?! В такому разі він сам – вбивець шахтарів. Його і всю комісію, яка дала згоду на таку акцію, треба негайно судити за тяжкий злочин. А слова про те, що стволи шахти нібито треба було негайно засипати, щоб заблокувати подальшу пожежу, - непрофесійна брехня. Як колишній шахтар знаю, що є багато способів, як локалізувати пожежу, якщо вона мала належну вентиляцію. Очевидно, що ховали кінці в воду ті, хто на крові шахтарів наживає мільйони.
Цей надзвичайний випадок – свідоцтво того, що на Луганщині вугільна мафія не просто «під дахом» влади, - сама влада тут і є мафія.

Дмитро Калітвенцев, лідер НПГ ш. ім.М.П.Баракова ВАТ «Краснодонвугілля» ( у 2000 році на цій шахті загинуло під час вибуху 80 гірників): «Те, що сталося на законсервованій шахті у Вахрушеве, я кваліфікую як вбивство. По груповому випадку мала виносити рішення лише комісія Міністерства».

Джерело: Українська Гельсінська спілка з прав людини, http://helsinki.org.ua/index.php?id=1227614769