Різдвяне послання Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета Преосвященним архіпастирям, боголюбивим пастирям, чесному чернецтву та всім вірним Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Дорогі браття і сестри!
Христос народився, славімо Його!
«Я благовіщу вам велику радість, – сказав ангел вифлеємським пастухам, – яка буде всім людям... Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь» (Лк. 2, 10–11). Про яку радість благовістив ангел і кому вона сповіщається? Ангел сказав, що радість буде всім людям. Значить, не тільки юдеям, а всім народам, у тому числі і українському. Чому ангел назвав радість великою? Тому, що це не звичайна радість, яку люди мають у своєму житті, – а така, що стосується визволення від гріха і смерті. Людина може створити собі комфортні умови для земного життя, але вона не може звільнитися від гріха і його наслідку – смерті. Тому апостол Павло від імені всього людства сказав: «Бідна я людина!» (Рим. 7, 24). А древній римський філософ додав, що якщо Син Божий не зійде на землю, то ніхто не може спасти людину від смерті.

Великою радістю ангел назвав визволення людей від гріха і смерті. І його звершить Спаситель, Який є Христос Господь. Як же почалося спасіння від гріха і смерті? Початком гріха є гордість; і оволоділа вона найвищим ангелом, який через гордість став сатаною, дияволом. Тому Христос Спаситель, визволяючи людство від гріха, починає спасіння з перемоги над гордістю. Син Божий, будучи Царем і Владикою всесвіту, народжується не в царських палатах, а в яслах серед худоби. Саме народження Спасителя не може залишити байдужим людське серце: Творець всесвіту благозволив явитися на світ Немовлям у бідному вертепі, в оточенні простих пастухів. У цьому убогому притулку, у яслах для худоби, лежав «неосяжний Христос Бог» – Той, Хто є сяйвом слави Божої, Його образом смирив Себе.

Апостол Павло про нашого Христа Спасителя говорить: «Він… принизив Себе Самого, прийнявши образ раба, зробившись подібним до людей, і з вигляду став як чоловік; упокорив Себе, був слухняним аж до смерті, і смерті хресної» (Флп. 2, 6–8). І Сам Господь наш Ісус Христос сказав про Себе: «…Я лагідний і смиренний серцем…» (Мф. 11, 29).

Гордість перемагається смиренням. Хто не смирить себе, той не подолає гордості. Гордість не дозволяє побачити свої гріхи. А хто не бачить своїх гріхів, той не може покаятися. А хто не може покаятися, той не може спастися від гріха і його наслідку – смерті.

Великою таїною є Боговтілення (тобто втілення Сина Божого), Який, будучи Богом, Творцем всесвіту, стає людиною, – тією людиною, яку Він сотворив, яка згрішила і померла духовно і тілесно. Але не меншою таїною є процес спасіння людини від гріха і смерті, який відбувається невидимо в тайниках душі.

Таїнство спасіння починається зі смирення. Воно народжує покаяння і приводить до віри – віри живої, діючої, а не мертвої, бісівської.

Тому коли ми подивимось на сучасний світ, то побачимо, що він став дуже гордим. Люди досягли великих успіхів у науково-технічному прогресі: маємо машини, літаки, ракети, телефони, комп’ютери, Інтернет, телевізори. Людина літає в космос, досягає планет. Людина створила собі комфортні умови життя і сказала: «Я все можу, Бог мені не потрібний; я сама як бог». Чи не чуємо ми в цих словах голос диявола, який також повстав проти Бога і сказав, що він є богом?

А оскільки спасіння починається з подолання гордості, з придбання смирення, а людина сама не хоче смирятися, – Бог Своєю всесильною правицею смиряє горде людство, яке зазналося у своїх досягненнях. Те, що відбувається тепер в усьому світі, так звана фінансова криза, – це попущення Боже для смирення людей. Треба уважно придивитися до морального стану людства і насамперед християнського світу і побачити його гріхи, моральне падіння, відступлення від християнського способу життя, відкинути гординю і навернутися до Бога.

Син Божий втілився, став людиною з любові до роду людського, до всіх нас, грішних. Він, і караючи людей, милує, бо Його любов безмежна. Премудрий Соломон, якого повторив апостол Павло, сказав: «…сину мій… кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого» (Притч. 3, 12); «…б’є кожного сина, якого приймає» (Євр. 12, 6). Він і нас тепер карає, для того, щоб показати Свою любов до нас, бо Він хоче, щоб ми всі спаслися і прийшли до пізнання істини, до вічного життя.

Різдво Христове навіки з’єднало людину з Богом. Син Божий просвітив затьмарений людський розум світлом істини, дарував людям благодатні сили для боротьби з гріхом, пробудив у їхній совісті Божественну істину. Він і тепер взиває до нас через всілякі труднощі, хвороби та скорботи і говорить: «Люди, любіть один одного, як Я полюбив вас».

Христос приніс на землю мир з Богом. А примиренні повинні жити між собою в однодумності віри і любові, як діти Єдиного Бога і брати у Христі. Це особливо важливо пам’ятати тепер, коли Українську державу і Церкву розділяють, вносять смути і спокуси. Будемо пам’ятати, що правдивий християнин не той, хто називає себе ім’ям Христовим, а той, хто наслідує Христа ділами. «Кожен з нас,– говорить святий Григорій Ниський, – художник власного життя. Наша душа немов полотно, а чесноти – фарби; Ісус Христос є зразок, з Якого ми маємо списувати» (Квітник духовний). Подбаємо про те, щоб наші думки, вчинки відповідали Його думкам і вчинкам.

Цього святкового дня сердечно вітаю Вас, дорогі браття і сестри, і всіх християн України з Різдвом Христовим і Новим роком. Поздоровляю зі святом і наших земляків – українців, розсіяних по всьому світу, в Америці і Канаді, в Європі і Австралії, які люблять свою Батьківщину і дбають про Українську державу. Вітаю з Різдвом Христовим Президента України Віктора Ющенка, Верховну Раду, Український уряд і Збройні сили України.

Нехай Господь, за молитвами Церкви, дасть їм мудрість, натхнення і силу вірно служити українському народу за Божими заповідями і вести нашу державу європейським шляхом.

Різдво Христове закликає нас творити справи милосердя і любові. Нам треба поспішати до хворих, самотніх, до всіх, хто потребує нашої допомоги.

Дорогі браття і сестри, молитвою і чесною працею сприяйте відновленню життя нашого суспільства. Примножуйте свої гарячі молитви за духовне відродження народу, за єдність Церкви і суспільства. Нехай наступне Новоліття буде для нас роком милості Господньої і роком Божого благовоління. Нехай мир, про який сповістили ангели у Вифлеємі, зміцнюється на землі і приносить усім радість.

Нехай Бог миру і любові буде з усіма нами.

Христос народився, славімо Його!

Філарет, Патріарх Київський і всієї Руси-України

Київ,
Різдво Христове
2008/2009 рр.

Джерело: Прес-центр Київської Патріархії.