Якою може бути ванна кімната? Дизайнери, які щороку збираються у Харкові на фестиваль «Водопарад», доводять: найрізноманітнішою.
Головне – жодних обмежень у виборі матеріалів та політ фантазії. Минулого року так з’явився шкіряний унітаз та джинсовий умивальник.
Українці не зраджують традиції і щороку 31 грудня дивляться найулюбленішу новорічну комедію про пригоди Жені Лукашина, який пішов у лазню, а опинився в Ленінграді. Бажання помитись не у власній ванній, мабуть, ніколи не зрозуміють ті, хто працює над створенням інтер’єру ванних кімнат. Адже тут має бути продуманим усе: від сантехніки до освітлення, щоб і на думку не спадало ходити до громадської лазні.
Своє бачення сучасної ванної кімнати щороку у Харкові презентують українські дизайнери. Тема цьогорічного фестивалю «Водопарад» – трансформація. Чого на що? – То вже кому як заманеться. Головне, як кажуть організатори заходу, – все ж таки… відхилятись від теми.
«Має бути ідея, яка дуже чітко простежується. Але якщо ідея в лоб слідує темі, як я помітила, ця робота ніколи не відбирається. Тобто має бути щось непомітне. Наприклад торік у нас була тема «Вода у ступені нескінченності», і коли приносили роботи у вигляді петлі Мебіуса, вони, на жаль, не пройшли, хоча вони були непогані. Була також тема «Людина і вода». Так у нас з’явилися шкіряний унітаз і джинсовий умивальник», – розповідає одна з організаторів фестивалю Дар’я Гірська.

Трансформація – це перетворення
Цього разу – «Трансформація», тобто зміна, перетворення. Це стіна, з якої виїжджають скриньки та шухлядки, або дзеркало, коли з одного стає одразу три.
Серед експонатів, що подобаються найбільше, – капелюшкова родина, зізнається Дар’я Гірська: «Тато, мама-капелюх». Як уявити умивальник у вигляді капелюха? Наприклад, я уявляю його собі догори ногами. Однак ці умивальники – як капелюшок лежить, так і лежить».
Інна Педан вперше взяла участь у «Водопараді» ще в 2004-му. Сьогодні запропонувала публіці та журі, у складі якого і відомий в Європі німецький дизайнер Адольф Бабель, проект «Молоко та мед».
Як зізнається авторка, такий рукомийник із дерева можна поставити лише у просторому приватному будинку. «Назва «Молоко та мед» говорить про те, що вода чиста, сяє здоров’ям та чистотою. І вона розтинається на два боки. Ложками можна набирати воду і обливатись», – каже дизайнер Інна Педан.
«Водопарад» для дизайнерів – це можливість самореалізуватись, перетворивши фантазії на реальність. У кожному предметі – своя філософія та естетика. А ще функціональність.
Усі роботи яскраві і зроблені з простих матеріалів – дерева, металу, пластику або скла. Мати таку арт-сантехніку, кажуть, – останній писк моди.

Джерело: "Радіо Свобода", http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1367078.html