Енциклопкдія Брокгауза та Ефрона переконує, що сміх – то є лише набір фізіологічних рухів та грою м’язів обличчя, який іноді доповнюється коливаннями голосових м’язів. Та ми з вами знаємо, що сміх – це щось значно більше. Це є безкоштовний наркотик, який викликає ейфорію, але разом із тим його можна вживати у будь-яких дозах. Він росте усюди – у пустелях і в містах, у бідних хатинках і в розкішних палацах, і не треба йому особливих умов, грунту і підстав, щоб лунати знову і знову. Кожен із нас – джерело сміху.
Сміятися – це одне з найбільш сильних і найбільш яскравих фізичних задоволень. А ще сміятися – це дуже корисно для здоров’я. Ви напевно не раз чули вислів “сміх – найкращі ліки”. Корисні властивості сміху науковці вивчають уже дуже давно. Але, на жаль, ще не створено лікарень, у яких би від усіх хвороб лікували лоскотанням чи переглядом найсмішніших комедій. При такому лікуванні і хворіти було б приємно. Наразі ж можемо використовувати сміх лише як запобіжний засіб проти багатьох хвороб і просто як чудовий відпочинок.

СМІХОФАКТИ
Ще в давні часи сміх сприймали як магічний засіб. Геродот описав, як фракійці використовували ритуальний сміх для вигнання хвороб.
Сучасні лікарі теж використовують сміх при лікуванні. У деяких паризьких поліклініках поруч із лікарем можна побачити клоуна. На думку лікарів, бадьорий і веселий пацієнт має кращий імунітет. Це не дивно, адже сміх активізує захисні компоненти крові, знижує вироблення гормону стресу кортизолу і навіть підвищує рівень імуноглобуліну. А в крові і слині, тим самим знижуючи ризик інфекційних захворювань.
Завдяки м’язовим скороченням у процесі сміху мозок звільняється від токсинів, що утворюються під час обміну речовин.
Людина починає сміятися у 3 – 5 місяців. У період від 1 до 5 років вона сміється найчастіше.
Механізм сміху від лоскоту ще не розкрив жоден вчений світу. Просто смішно, і все!
З погляду фізіології – це несвідома реакція організму на певну ситуацію, в результаті якої відбувається короткочасне підвищення тиску, додаткове надходження кисню в кров, скорочення діафрагми.
Вперше записаний сміх використали на американському телебаченні у 1950 році під час розважальних телешоу. Публіка відреагувала на це дуже позитивно.
У товаристві сміх виникає у 30 разів частіше, ніж коли людина залишається на самоті. При цьому оповідач сміється в середньому у півтора раза частіше, ніж слухачі. Жінки-оповідачки сміються вдвічі частіше за своїх слухачів-чоловіків, а чоловіки-оповідачі – трохи рідше за своїх слухачок-жінок.
Жінки дуже швидко реагують на гумор і сміються частіше, ніж чоловіки.
Побічні явища сміху: можуть розболітися м’язи живота, але таким чином вони тренуються, майже як при використанні дивопоясів із телемагазину.

Джерело: http://cikave.org.ua/2009/04/19/smih-najkraschi-liky/