Слово "фальсифікат" ми чуємо мало не щодня. Ним лякають з екранів телевізорів та сторінок газет.
А що ж насправді криється за цим словом? Які бувають види фальсифікації продукції та чим нам загрожує покупка таких харчів.
Про це розповіла начальник науково-виробничої лабораторії з випробування харчової продукції та продовольчої сировини ДП "Чернігівстандартметрологія" Наталія КОНОВЕЦЬ.
Фальсифікація = підробка
Слово фальсифікація походить від латинського "falcifiko", що означає "підробка".
За визначенням, фальсифікація – це дії, спрямовані на зниження якості, погіршення споживчих властивостей або зменшення кількості товару.
При цьому зберігаються найбільш характерні, але несуттєві ознаки, що допомагає обдурити споживача.
Фальсифікація продовольчих товарів – це надання їм окремих типових характеристик при загальному погіршенні найбільш значимих властивостей харчової цінності, у тому числі безпечності.
Якщо простіше – фальсифікована продукція дуже схожа на справжню, майже так само пахне і смакує, має таку ж або схожу консистенцію. Але при цьому не має повноцінних білків, жирів та вітамінів.
Фальсифікат – це харчова продукція та продовольча сировина, у якій склад, властивості та характеристики спеціально замінені на гірші. А покупець отримує неповну або недостовірну інформацію про них.
Асортиментна фальсифікація
Асортиментна, або видова, фальсифікація – це повна або часткова заміна продукту його замінником, зі збереженням схожості однієї або кількох ознак.
Наприклад, заміна одного виду плодів на інший (персик на яблуко у йогурті), заміна вищого сорту борошна на нижчий (у хлібі або макаронних виробах), заміна вершкового масла на маргарин або рослинну олію.
Для омани споживача у такі вироби додають харчові добавки (барвники, ароматизатори), харчові та нехарчові замінники. Вони дешевші за складники, які мають бути у даному продукті.
Найчастіше для фальсифікації рідких продуктів використовують воду. Буває, додають замість справжніх продуктів імітатори – це речовини, що спеціально розроблені для заміни натуральних складників. Наприклад, кофейні напої із зерновими або цикорієм. Соки, сиропи і напої із синтетичними барвниками або ароматизаторами.
Нехарчові замінники – це крейда, гіпс, попіл та інші неїстівні речовини. Їх також можуть додавати у продукти.
Підробку можна виявити за кольором, виглядом, смаком. Але точний результат може дати лише обладнана лабораторія.
Якісна фальсифікація
Якісна фальсифікація - це підробка товарів за допомогою харчових та нехарчових добавок для покращення органолептичних властивостей. Інші споживчі властивості при цьому можуть бути втрачені. Якісна фальсифікація – це також заміна товару вищого ґатунку на менш якісний.
Різновидом якісної фальсифікації є часткова або повна заміна натурального продукту на відходи. Наприклад, продаж під виглядом свіжого чаю – спитого.
Засоби якісної фальсифікації – добавки або товари того ж найменування, які вказані на маркуванні, але нижчої якості.
Так, у хлібобулочних виробах якісна фальсифікація – це заміна частини борошна на низькосортне, використання відбілювачів, розрихлювачів замість дріжджів. Може бути також підвищений вміст води, недостатня кількість масла, яєць, цукру.
У кондитерському виробництві у шоколадну глазур можуть вводити замість какао-масла (дорогий компонент) рослинні жири. Щоб збільшити масу глазурі – додають надто багато води та цукру. У справжній глазурі, що є жировим середовищем, вода не розчиняється. Тому фальсифікатори передбачливо вводять спочатку поверхнево-активні речовини – лецитин, фосфатидні та інші концентрати. І завдяки цьому збільшують кількість води з 1% до 6-9%.
У цукор можуть додавати борошна, манної круги, солі, а то й будівельного гіпсу.
Якісна фальсифікація – не рідкість у молочній промисловості, особливо при виробництві згущеного молока та морозива. У них замість молочних додають рослинні жири. Якщо на етикетці написано "вершки сухі рослинні, соєвий білок, ароматизатори, емульгатори, загущувачі…", то такий продукт важко назвати морозивом.
У ковбасних виробах можлива заміна частини м’яса на більш дешевий шпиг і з’єднувальну тканину, додавання рослинних компонентів (соя або кукурудза).
У чаї якісна фальсифікація – це підмішування низькоякісних компонентів (волокон або черешків), продаж старого низькоякісного продукту.
Антибіотики
Окремо варто виділити такий спосіб якісної фальсифікації як додавання антибіотиків. Їх застосовують як засіб продовження зберігання, зокрема, овочів та фруктів.
Невипадково цитрусові з Грузії чи Азербайджану псуються швидше за своїх "сородичів" із більш далеких країн.
В українських стандартах на свіжі овочі та фрукти про антибіотики нічого не сказано. Відповідно, і перевірки за цим параметром продукція не проходить, і медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості не вимагають вказувати інформацію про антибіотики.
Якщо яблуко не псується цілий рік у звичайному холодильнику – воно обов’язково пройшло якусь обробку: антибіотики – всередину, захисний шар з парафіну або воску – на поверхню.
У цитрусових шкідливі речовини частково видаляються разом зі шкіркою. У яблуках або грушах – ні. Тому фрукти треба обов’язково мити щіточкою, і бажано у мильній воді. А ще краще – зняти шкірку, особливо якщо фрукти купуються для дитини.
Кількісна фальсифікація
Кількісна фальсифікація – це обман покупця за рахунок відхилення маси товару. Простіше кажучи – обважування або обмір.
До речі, щороку "рекордсменами" з обважування є кавуни.
ДП "Чернігівстандартметрологія" має цілу колекцію підпиляних та нестандартних гир. Серед них – гирі, якими зважували кавуни. Їх маса – 750, 800 грамів замість потрібного 1 кг. А найбільше обдурювала покупців «кілограмова» гиря вагою 555 грамів.
Інформаційна фальсифікація
Якщо інформація для покупця неточна або викривлена – ми маємо справу з інформаційною фальсифікацією.
Наприклад, у хлібобулочних або кондитерських виробах можуть неправильно вказати сорт борошна.
Окремий вид інформаційної фальсифікації – приваблива упаковка, що імітує продукт високої якості, тоді як товар всередині далеко не вищого ґатунку.
Буває, фальсифікації піддаються не лише маркування та упаковка, а і супровідні документи, що засвідчують якість.
Вартісна фальсифікація
Вартісна фальсифікація – це обдурювання покупця шляхом продажу низькоякісних товарів за ціною високоякісних або ж менші коштують як більші.
Цей вид фальсифікації найбільш розповсюджений, бо може бути об’єднаний з усіма іншими.
Закони про боротьбу із фальсифікацією мають практично всі країни. У Європі вони ухвалені ще у 19 столітті. Закони передбачають покарання у вигляду штрафів, позбавлення громадянських прав, арешту та ув’язнення.
Україна також має "Закон про захист прав споживачів". За ним, споживач має право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість та якість. А також – на відшкодування збитків, завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією.

Підготувала прес-служба ДП "Чернігівстандартметрологія"