Європа-2015: що запланував Брюссель на новий рік
Новий рік кидає Євросоюзу нові виклики: мільярдні інвестиції мають допомогти пожвавити кон'юнктуру; як ніколи на часі визначення чіткого курсу щодо Росії. Та й всередині ЄС назрівають неприємності з британцями, повідомляє німецьке видання Deutsche Welle.
"Подме свіжий вітер, буревій, однак, не здійметься", - відповів Жан-Клод Юнкер на запитання DW щодо змін, на які слід чекати Євросоюзу в 2015 році. Єврокомісія надасть ЄС поштовх до нового піднесення і зосередиться, перш за все, на створенні робочих місць та інвестиційній програмі обсягом у 315 мільярдів євро. "Незважаючи на це, санація державних бюджетів продовжуватиметься", - зауважив і Юнкер і таким чином обмежив завищені очікування щодо таких кризових країн, як Італія та Франція.
Економічні прогнози Єврокомісії зводяться до скромного зростання в 1,1 відсотка для країн Єврозони. Окремі народні господарства й надалі демонструватимуть різну динаміку розвитку. Відносно добре розвиваються справи в Німеччині, водночас інші великі країни Єврозони перебуватимуть радше в стагнації. Заступник голови Єврокомісії Юркі Катайнен, який опікується питаннями зайнятості та інвестицій, визнав: "Кон'юнктура та ситуація на ринку праці покращуються недостатньо швидко".
Європейський центральний банк (ЄЦБ) і наступного року долатиме наслідки боргової кризи та намагатиметься протидіяти млявому економічному зростанню. Переважають ризики, ідеться в останньому звіті ЄЦБ. Передусім занадто низький рівень інфляції доставляє Європейському центральному банку головний біль. ЄЦБ готовий масовано накачувати ринки грошима. Утім, коли саме буде здійснено цей крок, невідомо. Італія тисне на газ у цьому питанні, Німеччина ж гальмує та, як і завжди, віддає перевагу дуже стриманій фіскальній політиці.
У Греції знову можуть з'явитись проблеми
Криза країн Єврозони, яка вже, як багато хто вважає, ніби подолана, у 2015-му може повернутись. Якщо наможливих позачергових виборах у Греції перемогу отримає лідерка нинішніх соцопитувань ліворадикальна партія Syriza, довіра до цієї країни з боку фінансових ринків буде суттєво підірвана. "Греки напевно знають, який вплив матиме неправильний результат виборів", - неприховано застеріг голова Єврокомісії Юнкер. Інвестиційний банк Goldman-Sachsуточнює: "Якщо представники Syriza, очоливши уряду,реалізують свої погрози й відмовляться обслуговувати борги та підуть на конфронтацію з міжнародними кредиторами, тодіЄЦБ буде вимушений упродовж тривалого часу тримати грецькі банки зачиненими".
Греція зануриться у фінансовий хаос, адже країна винна Міжнародному валютному фонду та різноманітним європейським інституціями загалом 250 мільярдів євро. Грецька трагедія, звичайно, матиме наслідки й для інших держав з високою заборгованістю. В таком разі швидше за все подорожчають кредити для Кіпру, Італії, Португалії та, можливо, Франції. Така перспектива є справжньою отрутою для державних бюджетів, які, власне, мали б інвестувати, а не нести тягарі високих процентних ставок.
Великобританія: на шляху на вихід?
Не тільки через складну економічну ситуацію, а й через загальне невдоволення Євросоюзом та "його керманичами в Брюсселі", всередині ЄС посилюються відцентрові сили. Чи підтвердиться такий тренд, продемонструють вибори до нижньої палати британського парламенту в травні. Партія незалежності Сполученого Королівства, яка у 2014-му перемогла на виборах до Європарламенту у Великобританії, знову вбачає для себе непогані шанси. Британський прем'єр-міністр, консерватор, Девід Кемерон, реагуючи на успіхи Партії незалежності Сполученого Королівства,
пообіцяв своїм виборцям переговори з ЄС щодо розширення суверенних прав Великобританії. Втім, канцлерка Німеччини Анґела Меркель провела червону лінію: "Свобода пересування у межах ЄС робочої сили не підлягає обговоренню". Кемерон має намір обмежити притік до Великобританії громадян з інших країн Євросоюзу. Він сподівається, що такий крок допоможе зупинити посилення в його країні ворожого ставлення до іноземців. Якщо план Кемерона провалиться, тоді на референдумі про доцільність перебування Великобританії у Європейському Союзі, запланованому на 2017 рік, він повинен буде сам агітувати за вихід зі Спільноти. Можливо, уже найближчого травня це звучатиме як "GoodbyeBritain!"
Це може викликати глибоку кризу в ЄС. Євроскептики в Угорщині, Франції, Італії, Швеції, а також в Німеччині розцінюватимуть такий розвиток подій, як підтвердження їхньої позиції. Не виключно, що загостриться ситуація й у Франції, де права популістка Марін Ле Пен бореться за вихід з ЄС та постійно намагається натиснути на слабкого президента-соціаліста Франсуа Олланда. Бути посередником між Великобританією та рештою ЄС і буде головним завданням голови Європейської Ради, колишнього польського прем'єра Дональда Туска.
Зовнішньополітичний виклик Україна
Серед найголовніших завдань у європейському порядку денному Туск бачить зовнішньополітичну кризу номер один: Україна та відносини з Росією. Як голова Європейської Ради Дональд Туск прагне схилити Євросоюз до більшої уваги стосовно Східної Європи, а Росію - спонукати до діалогу. "Я хочу привнести східноєвропейську перспективу", - заявив Туск під час вступу на посаду.
У березні ЄС вирішуватиме долю санкцій щодо Росії. Це - перший і важливий тест на єдність у Євросоюзі. Уже сьогодні з Італії та Угорщини лунають голоси, які сумніваються у правильності економічних санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на анексію Криму. У травні до Риги - столиці головуючої в ЄС Латвії - на саміт "Східного партнерства" запрошують Україну, Грузію та Молдову. Латвійський міністр закордонних справ Едгарс Рінкевічс сказав DeutscheWelle, оцінюючи перспективина 2015 рік, що ЄС та НАТО повинні знайти належну відповідь на російську політику відносно України. "Нам потрібен політичний діалог з Росією, але з огляду на її агресивну поведінку також і свого роду засіб стримування". Російський президент Володимир Путін, за словами Рінкевічса, й надалі намагатиметься випробовувати НАТО на міцність: "Ми повинні бути максимально обережні".
Крім того, у 2015-му Єврокомісія має намір пройти курс лікування від бюрократичного ожиріння і внести до Європарламенту менше,але натомість більш змістовних законопроектів. Чи буде цей намір реалізовано, ще не зрозуміло, оскільки парламентарі уже зараз чинять спротив намірам послабити або взагалі заблокувати певні законодавчі ініціативи у сфері довкілля. Екологія наприкінці року гратиме в Європі центральну роль. Тоді Париж прийматиме Конференцію ООН із захисту клімату. ЄС виступає за визначення обов'язкових цілей зі скорочення обсягів викиду в атмосферу парникових газів.
Ватерлоо та кінець Другої світової
Буде нагода й згадати про минуле. У травні відзначатимуть 70-річчя завершення Другої світової війни. Отже, питання війни та миру в Європі знову стане предметом дискусій - цього разу на тлі актуальної кризи на східних кордонах ЄС. До яких наслідків призводять у довгостроковій перспективі захоплення країн, завойовницькі походи та винищення цілих держав, продемонструє інший ювілей. У червні відзначатиметься 200-та річниця битви при Ватерлоо - містечку, що розташоване в 20-ти кілометрах від нинішньої європейської столиці. 1815 року поблизу Брюсселя ненажерливий владою французький імператор Наполеон І зазнав вирішальної поразки. Тоді проти французького агресора об'єднались Великобританія, Прусія, Австрія та Росія.
"Подме свіжий вітер, буревій, однак, не здійметься", - відповів Жан-Клод Юнкер на запитання DW щодо змін, на які слід чекати Євросоюзу в 2015 році. Єврокомісія надасть ЄС поштовх до нового піднесення і зосередиться, перш за все, на створенні робочих місць та інвестиційній програмі обсягом у 315 мільярдів євро. "Незважаючи на це, санація державних бюджетів продовжуватиметься", - зауважив і Юнкер і таким чином обмежив завищені очікування щодо таких кризових країн, як Італія та Франція.
Економічні прогнози Єврокомісії зводяться до скромного зростання в 1,1 відсотка для країн Єврозони. Окремі народні господарства й надалі демонструватимуть різну динаміку розвитку. Відносно добре розвиваються справи в Німеччині, водночас інші великі країни Єврозони перебуватимуть радше в стагнації. Заступник голови Єврокомісії Юркі Катайнен, який опікується питаннями зайнятості та інвестицій, визнав: "Кон'юнктура та ситуація на ринку праці покращуються недостатньо швидко".
Європейський центральний банк (ЄЦБ) і наступного року долатиме наслідки боргової кризи та намагатиметься протидіяти млявому економічному зростанню. Переважають ризики, ідеться в останньому звіті ЄЦБ. Передусім занадто низький рівень інфляції доставляє Європейському центральному банку головний біль. ЄЦБ готовий масовано накачувати ринки грошима. Утім, коли саме буде здійснено цей крок, невідомо. Італія тисне на газ у цьому питанні, Німеччина ж гальмує та, як і завжди, віддає перевагу дуже стриманій фіскальній політиці.
У Греції знову можуть з'явитись проблеми
Криза країн Єврозони, яка вже, як багато хто вважає, ніби подолана, у 2015-му може повернутись. Якщо наможливих позачергових виборах у Греції перемогу отримає лідерка нинішніх соцопитувань ліворадикальна партія Syriza, довіра до цієї країни з боку фінансових ринків буде суттєво підірвана. "Греки напевно знають, який вплив матиме неправильний результат виборів", - неприховано застеріг голова Єврокомісії Юнкер. Інвестиційний банк Goldman-Sachsуточнює: "Якщо представники Syriza, очоливши уряду,реалізують свої погрози й відмовляться обслуговувати борги та підуть на конфронтацію з міжнародними кредиторами, тодіЄЦБ буде вимушений упродовж тривалого часу тримати грецькі банки зачиненими".
Греція зануриться у фінансовий хаос, адже країна винна Міжнародному валютному фонду та різноманітним європейським інституціями загалом 250 мільярдів євро. Грецька трагедія, звичайно, матиме наслідки й для інших держав з високою заборгованістю. В таком разі швидше за все подорожчають кредити для Кіпру, Італії, Португалії та, можливо, Франції. Така перспектива є справжньою отрутою для державних бюджетів, які, власне, мали б інвестувати, а не нести тягарі високих процентних ставок.
Великобританія: на шляху на вихід?
Не тільки через складну економічну ситуацію, а й через загальне невдоволення Євросоюзом та "його керманичами в Брюсселі", всередині ЄС посилюються відцентрові сили. Чи підтвердиться такий тренд, продемонструють вибори до нижньої палати британського парламенту в травні. Партія незалежності Сполученого Королівства, яка у 2014-му перемогла на виборах до Європарламенту у Великобританії, знову вбачає для себе непогані шанси. Британський прем'єр-міністр, консерватор, Девід Кемерон, реагуючи на успіхи Партії незалежності Сполученого Королівства,
пообіцяв своїм виборцям переговори з ЄС щодо розширення суверенних прав Великобританії. Втім, канцлерка Німеччини Анґела Меркель провела червону лінію: "Свобода пересування у межах ЄС робочої сили не підлягає обговоренню". Кемерон має намір обмежити притік до Великобританії громадян з інших країн Євросоюзу. Він сподівається, що такий крок допоможе зупинити посилення в його країні ворожого ставлення до іноземців. Якщо план Кемерона провалиться, тоді на референдумі про доцільність перебування Великобританії у Європейському Союзі, запланованому на 2017 рік, він повинен буде сам агітувати за вихід зі Спільноти. Можливо, уже найближчого травня це звучатиме як "GoodbyeBritain!"
Це може викликати глибоку кризу в ЄС. Євроскептики в Угорщині, Франції, Італії, Швеції, а також в Німеччині розцінюватимуть такий розвиток подій, як підтвердження їхньої позиції. Не виключно, що загостриться ситуація й у Франції, де права популістка Марін Ле Пен бореться за вихід з ЄС та постійно намагається натиснути на слабкого президента-соціаліста Франсуа Олланда. Бути посередником між Великобританією та рештою ЄС і буде головним завданням голови Європейської Ради, колишнього польського прем'єра Дональда Туска.
Зовнішньополітичний виклик Україна
Серед найголовніших завдань у європейському порядку денному Туск бачить зовнішньополітичну кризу номер один: Україна та відносини з Росією. Як голова Європейської Ради Дональд Туск прагне схилити Євросоюз до більшої уваги стосовно Східної Європи, а Росію - спонукати до діалогу. "Я хочу привнести східноєвропейську перспективу", - заявив Туск під час вступу на посаду.
У березні ЄС вирішуватиме долю санкцій щодо Росії. Це - перший і важливий тест на єдність у Євросоюзі. Уже сьогодні з Італії та Угорщини лунають голоси, які сумніваються у правильності економічних санкцій, запроваджених проти Росії у відповідь на анексію Криму. У травні до Риги - столиці головуючої в ЄС Латвії - на саміт "Східного партнерства" запрошують Україну, Грузію та Молдову. Латвійський міністр закордонних справ Едгарс Рінкевічс сказав DeutscheWelle, оцінюючи перспективина 2015 рік, що ЄС та НАТО повинні знайти належну відповідь на російську політику відносно України. "Нам потрібен політичний діалог з Росією, але з огляду на її агресивну поведінку також і свого роду засіб стримування". Російський президент Володимир Путін, за словами Рінкевічса, й надалі намагатиметься випробовувати НАТО на міцність: "Ми повинні бути максимально обережні".
Крім того, у 2015-му Єврокомісія має намір пройти курс лікування від бюрократичного ожиріння і внести до Європарламенту менше,але натомість більш змістовних законопроектів. Чи буде цей намір реалізовано, ще не зрозуміло, оскільки парламентарі уже зараз чинять спротив намірам послабити або взагалі заблокувати певні законодавчі ініціативи у сфері довкілля. Екологія наприкінці року гратиме в Європі центральну роль. Тоді Париж прийматиме Конференцію ООН із захисту клімату. ЄС виступає за визначення обов'язкових цілей зі скорочення обсягів викиду в атмосферу парникових газів.
Ватерлоо та кінець Другої світової
Буде нагода й згадати про минуле. У травні відзначатимуть 70-річчя завершення Другої світової війни. Отже, питання війни та миру в Європі знову стане предметом дискусій - цього разу на тлі актуальної кризи на східних кордонах ЄС. До яких наслідків призводять у довгостроковій перспективі захоплення країн, завойовницькі походи та винищення цілих держав, продемонструє інший ювілей. У червні відзначатиметься 200-та річниця битви при Ватерлоо - містечку, що розташоване в 20-ти кілометрах від нинішньої європейської столиці. 1815 року поблизу Брюсселя ненажерливий владою французький імператор Наполеон І зазнав вирішальної поразки. Тоді проти французького агресора об'єднались Великобританія, Прусія, Австрія та Росія.
Теґі:
