Це управління виникло внаслідок реорганізації в 2002 році Національного комітету України з питань роззброєння ,який своїм Розпорядженням утворив Президент Леонід Кравчук ще в грудні 1993 року. В той час під диктовку кремля в Україні активно просувалась політика обеззброювання. Адже на момент розпаду СРСР на нашій території перебував не лише третій у світі ядерний потеціал, але й ударне військове угрупування що мало найкраще озброєння серед колишніх республік. До його складу входили 780 тис.військових, 6500 танків, 7000 бронетехніки, 7200 артсистем,майже 1500 бойових літаків та 500 різнотипних кораблів.
Національний комітет з роззброєння розпочав активно проштовхувати деядеризацію та обеззброювання української армії попри російську політику щодо незалежної України, яка з року в рік ставала все жорсткішою та нахабнішою.
Енергетичні, економічні та інформаційні війни, територіальні зазіхання/російський Севастополь/ стали звичним інтрументом в російсьсько- українських стосунках. Та попри все це Нацком з роззброєння так і не змінив свою стратегію обеззброювання України та проіснував аж до 2002 року .
Безумство роззброєння, що охопило українську владу не зупинили ні передача російському агресору всієї ядерної зброї, ні знищення більшої частини звичайних озброєнь, ні анексія Криму з якої розпочалась російсько-українська війна 2014 року.
Хотілося б вірити, що ця непомітна для більшості українців бюрократична подія щодо ліквідації Управління з роззброєння МЗС нарешті завершить і епоху нищення нашої військової могутності та започаткує принципово іншу політику- політику творення сучасного війська з новітнім озброєнням аби жоден агресор більше ніколи не посягав на Україну.

Юрій Костенко, український політик