Пишу без пафосу і для дорослих.
Ми знаємо, що робити. Без української України не буде спокою і справедливості на континенті, а також вольностей, можливостей, заможності для українців по духу в самій Україні.
Зараз не час голосно лаяти сьогоднішнє керівництво США. Важливіше зрозуміти, що Росія не має потуги нас здолати. Якби могла, то не лизала б чоботи Китаю і не виляла хвостом перед Вашингтоном.
Європа нарешті побачила себе у дзеркалі й жахнулася від наївності своїх еліт. Вочевидь, вчорашня розмова її лідерів про підготовку найбільшого пакету допомоги Україні на 6 млрд євро (а можливо, й до 10 млрд євро) є хорошим маркером заміщення ресурсів. Окремо пролунала цифра 700 млрд євро на збільшення обороноздатності Європи в наступному семирічному бюджеті.
Усі обговорили заяви президента США, але не чують заяв із Мордора. Кремль запропонував свою угоду про спільне використання надр на фоні відмови України від такої угоди. Також Кремль оголосив, що «поважає» суверенітет і право України на вступ до ЄС, але не в НАТО.
Дивує відкритість США в заяві про поновлення формату дипломатичних відносин із РФ і відновлення роботи її посольств і консульств у Вашингтоні та Сан-Франциско, адже це означає прийняття на свою територію 300–400 навчених шпигунів. І це на фоні «реформації Маском» власних ЦРУ і ФБР. Але це їхні клопоти, які будуть оцінені вже менш ніж через два роки на довиборах до Сенату і Конгресу США.
Новий час вимагає від нас і нашої держави оновлення інструментів незалежності. Як мінімум, слід уже зараз розпочати зміну кадрів у нашому посольстві в США та представництвах у Нью-Йорку. Необізнаність влади про загальні плани партнерів і ворогів ставить питання про ефективність роботи нашої розвідки. Намагання Кабміну, всупереч нормам Конституції, «умаслити захцянки» щодо українських надр урядовими постановами – не викликає поваги. І таке інше.
Чіткі й зрозумілі підрахунки військових і економістів доводять, що якщо вгамувати провладний «схематоз», то наявних ресурсів у нас і партнерів вистачить, щоб повернутися на лінію 2022 року. Для цього потрібен уряд воєнного часу.
Щодо конкретно сьогоднішнього дня.
Необхідно вийти з ініціативою до керівництва США про підтримку перевірки реальних намірів РФ «припинити жах»: повернути в Україну тисячі документально підтверджених викрадених з нашої території дітей та звільнити понад 7000 цивільних громадян, щодо яких також є документальні докази, що вони перебувають у тюрмах РФ.
Наше завдання – бути собою, бути українцями по духу. Це перша гарантія, що вороги, скільки б їх не було, будуть нас боятися. А далі все зрозуміло: модернізували дрони – допрацюємо й ракети. Такі, як нам потрібно для перемоги і повернення конституційного кордону.
Працюємо, не миримося, переможемо!

*на фото - меч Петра Сагайдачного, з яким він здобув перемогу у Хотинській битві.

Павло Жебрівський