1 грудня в Музеї боротьби за відновлення незалежності України на Чернігівщині проведено круглий стіл до 33-ї річниці референдуму за незалежність України.
Його організували Чернігівське обласне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, обласна організація Народного Руху України разом із регіональним представником Українського інституту національної пам’яті.
У заході взяли участь рухівці і просвітяни — активісти боротьби за відновлення незалежності України (1989-1991 рр.) — борці за незалежність України у XX cт., активні учасники українського державотворення, Помаранчевої революції та Революції Гідності.
«1 грудня — знаковий день для українського народу, його боротьби за свободу та незалежність. У цей день відбувся Всеукраїнський референдум щодо незалежності України, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року Верховною Радою України. Варто нагадати, що ми знаходимся не просто в історичному помешканні Народного Руху України з лютого 1990 року. Саме тут 7 жовтня 1991 року було створено Чернігівський обласний штаб із референдумної роботи на чолі з головою місцевої організації Руху Валерієм Сараною. Мета: організація агітації за незалежність України в регіоні. Також згадаймо, що 1 грудня 2013 року в Києві проведено марш на захист свободи та проти репресій злочинної влади, у якому взяли участь понад 500 тисяч громадян з усієї України, у тому числі і чернігівські рухівці», — поінформував під час відкриття круглого столу ведучий заходу Сергій Черняков, заступник голови обласної організації НРУ, учений секретар Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
«Привертає увагу, що під час підготовки до проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року та одночасно перших президентських виборів в області були відсутні «звичні» в наступні виборчі компанії «брудні» виборчі технології і так звана «чернуха» щодо «чужих» кандидатів. Важливо, що саме після референдуму Україну визнали 74 держави станом на 1 січня 1992 року. Також кидається в очі факт, що не рахуючи балтійські країни, в жодній іншій радянській республіці крім України не було проведено референдуму за незалежність. Це промовисто говорить про національну психологію українського народу», — наголосив Сергій Бутко, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті.
«1 грудня 1991 року є ще й уроком для творення нашої національної єдності, адже тоді демократичні сили йшли чотирма колонами — Чорновіл, Лук’яненко, Юхновський і Табурянський. А комуністи однією — Кравчук. Звісно, це не єдина причина виграшу Кравчука, але суттєва. І ще моя позиція — давайте на приміщенні Руху, зі згоди міськради, встановимо пам’ятну дошку — тут був громадянський штаб референдуму», — зауважив Василь Чепурний, почесний голова Чернігівської обласної «Просвіти», журналіст і письменник.
«1 грудня — 33-я річниця Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України та 11-а річниця Всеукраїнського віча під час Революції Гідності, яке відбулося після жорстокого і підлого побиття учасників Євромайдану на майдані Незалежності «Беркутом» в ніч на 30 листопада 2013 року. Ці дві історичні події 1 грудня спричинили до визнання незалежності України на міжнародній арені та довели, що українці здатні захищати свій вибір. Вітаємо українців з 1 грудня — Днем народного Вибору та Спротиву», — підкреслив Сергій Соломаха, громадський діяч і дослідник.
Поетеса і авторка тексту знаменитої пісні «Козачка» Надія Галковська поділилася своїми спогадами та враженнями про участь у боротьбі за незалежність України в 1991 році. Вона згадала свій вірш «Моя Держава» (присвячую Україні і українцям), який написала в 2000 році:

Моя Держава
Постає мов зірка
З непевним світлом.
Дерево незріле.
Чи книга недописана,
Чи пісня, котра спинилась?
(Ну коли ж, коли
Її ми доспіваєм, браття?)…

Моя Держава
Стрілкою тремтить
На циферблаті Вічності.
Рушай же,
Рушай, допоки в душах
Є снаги,
Щоб і про нас
Снувались думи й саги,
Щоб вистачило теплої відваги
Пройти крізь надокучливі сніги.

Моя Держава
Тяжко постає,
І ми вартуємо
Цілодобово.
У єдності, у злагоді
Й любові
Ми – незнищенні,
Ми були – ми є!

Вчителька та громадська діячка Ганна Галковська, громадська діячка Ольга Мозгова та інші учасники круглого столу також розповіли про свою участь в Помаранчевій революції і Революції Гідності в Чернігові та Києві. Вони наголосили на необхідності видання нових збірників спогадів і документів, фотоальбомів про ці епохальні віхи сучасної української історії. Це не тільки історія, але й уроки, які маємо засвоїти для успішного захисту незалежності та розвитку рідної країни.
Учасники круглого столу хвилиною мовчання вшанували пам’ять про загиблих борців за незалежність України — Захисників України всіх часів та Героїв Небесної Сотні.
Традиційно захід завершено виконанням Державного Гімну України.

Олександр Майшев,
член Національної спілки журналістів України