Друга світова війна стала подією, що визначила майбутнє Європи та світу на багато десятиліть.
Тож не дивно, що досі вона залишається улюбленою темою не лише літераторів та кіномитців, а й учасників запеклих історичних та політичних дискусій. Своє бачення цієї війни сформулювали практично всі її учасники. Окремі з них, намагаючись його захистити, погоджуються навіть на ухвалення суворих законів, які карали б тих, хто відважується на перегляд усталених поглядів.

Вийшла книжка Михайла Гориня «Запалити свічу». До видання увійшли автобіографічна розповідь М.Гориня, нариси і спогади про політв’язнів, інтерв'ю, документи, світлини, виступи, що охоплюють цілу епоху боротьби за людські права і незалежність України – від 30-х років донині.

Цей невеличкий текст, який досі залишався фактично невідомим на пострадянському просторі, є справжньою інтелектуальною і правничою сенсацією. В ньому факт скоєння геноциду щодо українців із боку більшовицької влади описує й аргументує сам Рафаель Лемкін – автор концепції геноциду, яка лягла в основу всіх сучасних міжнародних і національних правничих актів.

Чернігівський історик Валентин Лутченко аналізує нинішню політичну ситуацію в країні в аспекті майбутніх президентських виборів.

Основні політичні стаєри посилено ведуть підготовку до надзвичайно важливого змагання – президентських виборів. Вже вималювалося коло реальних претендентів на таку бажану для багатьох президентську посаду і тих, хто її ніколи не отримає, але вийдуть на бігову доріжку з неприхованим бажанням завадити придбати її іншим.

Останнім часом питання міждержавних українсько-польських стосунків прийнято розглядати у контексті проведення у 2012 році чемпіонату Європи з футболу, де Україні й Польщі випала честь бути господарями цього великого спортивного дійства.
Проте незабаром до питань, пов’язаних із проведенням „Євро-2012” може долучитися комплекс так званих „історичних проблем”, які вже не один рік намагаються розв’язати українські й польські політики.

Україна готується відзначати 300-річчя Полтавської битви і 350-річчя перемоги під Конотопом. Дві битви, що суттєво вплинули на подальший історичний розвиток нашого народу, дві події щодо яких і сьогодні зберігається різне бачення та оцінка.

Дитинство та формування особистості Павла Скоропадського.
Військова кар’єра.
П.Скоропадський і український національно-визвольний рух.
Гетьманська держава Павла Скоропадського.
Діяльність в еміграції.
Чому нині в складний період становлення української державності особливий інтерес викликає гетьманство Павла Скоропадського?

Національна ідея – це словесний вираз глибинного пошуку нашої сокровенної української істини. В чому суть її? Чого ми насправді прагнемо? Що хочемо знайти?

Гітлерівці планували знищити до третини українців і заселити звільнені території німецькими колоністами. Ця теза повторювалася і продовжує повторюватися нині — і не лише у лівих виданнях. Короткий аналіз проблеми — без емоцій, тільки факти і цифри.