З початку Великої Вітчизняної війни територія Чернігівської області опинилася в зоні наступу північного флангу групи армій Південь (6-а армія (Рейхенау), 17-а армія (Штюльпнагель), 1-а танкова група (Клейст). Оборону тримали війська Південно-Західного фронту на чолі з нашим земляком Михайлом Кирпоносом (5-а армія (Потапов), 21-а армія (Кузнецов), 37-а армія (Власов).

Неписане правило гласить, що нічого в світі просто так не відбувається. Все має свою причину, унаслідок якої будь-яке явище появилось та існує. Причина, як правило, не лежить на поверхні, до неї треба докопуватись...

Луганський автор Олександр Крамаренко аналізує природу та історичні коріння російського (московського) нацизму як різновиду фашизму та вказує на спробу сучасної російського керівництва використати його рух для зміцнення власної влади й російської держави як імперії.

Національна ідея на підсвідомому рівні в українців була завжди. Якщо це не так , то чим можна пояснити той факт, що на протязі століть, знаходячись постійно у ворожому оточенні , українці зберегли мову, звичаї, обряди християнську мораль.

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті, доктор історичних наук, професор Владислав Верстюк розповідає про діяльність Українського інституту національної пам’яті з увічнення пам’яті Другої світової війни.

Автор, співробітник Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Віталій Огієнко, родом з с. Удайці Прилуцького району Чернігівщини. Він аналізує проблеми реалізації української національної ідеї.

Протиріччя між духовним і матеріальним, ідеалістичним і прагматичним є, здавалося б, вічним для кожного суспільства. Ідеаліст не може бути матеріалістом і навпаки - так вважає велика кількість і наших співвітчизників.
Але стараннями старої радянської пропаганди і вже нової, постпомаранчевої, це протиріччя виведене до дуже дивної формули - запитання - "ти хочеш, щоб була ковбаса, чи ти за українську мову?".

Відомий український історик Владислав Верстюк міркує про одного з найзловісніших історичних постатей Й.Сталіна та його вітвір – радянську деспотію і викриває ностальгію сучасних російських шовіністів, які мріють повернення комуністичного тоталітаризму.

У ніч із 24 на 25 жовтня 1917 року за юліанським, себто з 7 на 8 листопада за чинним у світі григоріанським календарем у Петрограді, тодішній столиці Російської республіки, стався державний переворот.
Спираючись на багнети частини солдатів столичного гарнізону, на моряків Балтійського флоту і на групи озброєних робітників, до влади, скинувши тимчасовий уряд Керенського, прийшов інший тимчасовий уряд – Леніна і Троцького. Головним завданням для себе новий уряд поставив початок мирних переговорів країн Антанти з Центральними державами задля якнайшвидшого закінчення світової війни та скликання обраних на багатопартійній основі Всеросійських Установчих зборів для ухвалення Конституції та створення демократичної владної системи у Російській державі.

Відомий історик, директор галузевого державного архіву СБУ аналізує проблему оцінки ролі і наслідків Другої світової війни для України. Він аргументовано доводить, що у цій війні виграв комуністичний режим, а український народ програв, на місце одного окупанта прийшов інший. Україна позбавилася від комуністичного імперіаліста тільки у 1991 р. Дослідник доводить, що мит про «велику перемогу» потрібний сучасним російським імперіалістам для повернення своєї влади над Україною.