5 вересня 1918 року радянський уряд прийняв декрет про «червоний терор», який проголошував боротьбу з контрреволюцією, спекуляцією та іншими злочинами шляхом ізолювання «класових ворогів» у концентраційних таборах і шляхом фізичного знищення «всіх осіб, причетних до білогвардійських організацій, змов і заколотів».

Власне, терор та насильство більшовики на чолі з Леніним застосовували ... Читати далі»

Щодо зміни місцезнаходження юридичної особи повідомляємо, що частиною першою статті 93 Цивільного кодексу України визначено, що місцезнаходженням юридичної особи є «фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку».

Передбачене частинами шостою ... Читати далі»

25 серпня 1920 року завершилася Варшавська битва, в якій польські війська при підтримці українських загонів отримали перемогу над Червоною армією.

Варшавська битва (її ще називають «Диво на Віслі») тривала 13-25 серпня 1920-го і стала вирішальною битвою Радянсько-польської війни 1919-1921 років. Завдяки перемозі Польська республіка змогла відстояти свою незалежність. А союзником поляк ... Читати далі»

Угода про ненапад між Німеччиною та СРСР, відома як пакт Молотова-Ріббентропа, не лише юридично оформила партнерські відносини обох країн, але й відкрила шлюзи Другої світової війни. Тепер Німеччина могла не боятися війни на два фронти, оскільки Радянський Союз гарантував нейтралітет в конфлікті Третього Райху з Польщею та країнами Заходу. Гітлер миттєво призначив дату й час нападу на Польщу, наві ... Читати далі»

В середині 1960-х у Чехословаччині почався рух за лібералізацію комуністичного режиму, відомий як «Празька весна». Новий перший секретар Компартії Чехословаччини Александр Дубчек у 1968-му запропонував реформаторську «Програму дій», спрямовану на побудову «соціалізму з гуманним обличчям»: свобода слова і віросповідань, відміна цензури, скасування обмежень на поїздки за кордон тощо.

Вс ... Читати далі»

Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941-го війна пішла не за сталінським сценарієм. Багаторічні приготування кремлівського диктатора до оволодіння світом зруйнувалися в один момент, все пішло шкереберть. Червона армія зазнавала одного погрому за одним і розсипалася на очах, не бажаючи захищати злочинний режим, який у мирний час винищив терором десятки мільйонів своїх громадян. Кількість поло ... Читати далі»

Радянські спецслужби проводили масове мінування міст, які здавали німцям. А потім підривали їх, аби за будь-яку ціну завдати ворогу максимальної шкоди – згідно проголошеної Сталіним «тактики випаленої землі».

18 серпня 1941 р. близько 20:00 співробітники НКВС без попередження підірвали греблю Дніпрогес у Запоріжжі. Вибух 20 т. толу зруйнував частину греблі довжиною 165 метрів, внаслід ... Читати далі»

Спеціальна норма Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (ч. 6 ст. 7) не передбачає винятків щодо можливості залишення на місці пам’ятника або пам’ятного знаку, присвяченого встановленню радянської влади на території України та переслідуванню учасників боротьби за незалежність України у ... Читати далі»

Ще не встигли відгриміти останні залпи Другої світової війни, як сталінський режим відновив на звільнених землях рабську працю селян в колгоспах.

Посуха 1946 р. й захмарні плани хлібозаготівель призвели до катастрофи – Україну знову охопив штучний голод. При цьому планові показники ще й збільшили (з 340 млн пудів зерна до майже 373-х), а коли перший секретар ЦК КП(б) М. Хрущов наважив ... Читати далі»

Про це йдеться у відповіді Міністерства юстиції України, яку Український інститут національної пам’яті отримав на свій лист від 28 березня 2016 року щодо скасування адміністративного збору за внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Як повідомляється в листі, Законом України «Про засудження комуністичного та наці ... Читати далі»

15 травня у Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» під час національного меморіального заходу вшанування пам’яті жертв політичних репресій Президент України. Верховний головнокомандувач Збройних Сил України Петро Порошенко заявив: «Імена катів з карти України – геть, це не обговорюється. А от яку назву обрати громада має вирішити сама, бо це є її майбутнє. Єдине зас ... Читати далі»

Чорнобиль та Прип’ять, а також загалом 30-ти кілометрова зона довкола ЧАЕС — це ті місця, які залишаться заповідником комуністичного тоталітарного режиму.

Минає тридцять років катастрофі на Чорнобильській атомній електростанції. І саме цього року радянська топоніміка в Україні мала б залишитись тільки у тридцятикілометровій зоні відчуження: покинутій Прип’яті, порожніх селах, де нема ... Читати далі»

З 4 квітня 2016 року набрав чинності закон, яким внесено зміни до статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відтепер «у разі прийняття рішення про зміну нумерації будинків, перейменування вулиць (проспектів, бульварів, площ, провулків, кварталів тощо), населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць, зміни в адміністративн ... Читати далі»

Якщо змінюється назва вулиці або населеного пункту, то що робити із назвами залізничних станцій, зупинок громадського та іншого транспорту? Чи підлягають їхні назви обов’язковому перейменуванню, чи при перейменуванні назв населених пунктів і вулиць назви таких «пов’язаних» об’єктів змінюються автоматично? Чи передбачає закон якусь окрему процедуру перейменування таких об’єктів, і якщо так, то який ... Читати далі»

Верховна Рада 4 лютого 2016 року ухвалила постанову про перейменування 175 населених пунктів, назви яких підпадають під дію закону з декомунізації. Невдовзі така сама доля чекає на ще більш ніж 800 населених пунктів і районів по всій Україні. Однак вже зараз органи місцевого самоврядування запитують, якими мають бути їхні подальші дії після того, як їхній населений пункт або район набуде нової наз ... Читати далі»

Міський голова Києва Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування вулиць столиці, які мали комуністичні назви. Серед них - вулиці Джеймса Мейса, митрополита Андрея Шептицького, генералів Марка Безручка та Василя Кука, поетів Світличного та Маланюка. Рішення опубліковано на сайті КМДА.

Відниці в Києві будуть вулиці й провулки названі на честь діячів Української революції 19 ... Читати далі»

Стягувати додаткову плату за зміну табличок на будинках — незаконно. Юристи пояснюють, що вартість заміни табличок уже включена у щомісячну квартплату.

Останнім часом почала поширюватися інформація, що нібито заміна дороговказів і табличок на будинках вулиць, перейменованих у рамках декомунізації, неможлива через брак коштів. Є намагання перекласти ці видатки на мешканців багатокварт ... Читати далі»

Про втілення документаційних законів життя у Новгороді-Сіверському говорили другого березня на зібранні в міській раді. Крім депутатського корпусу, серед присутніх були гості з Чернігова – радник голови Чернігівської облдержадміністрації з питань декомунізації Василь Чепурний, радник голови Чернігівської облдержадміністрації Андрій Лісовий, представник українського інституту національної пам'яті С ... Читати далі»

У м. Ніжин Чернігівської області на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» 18 лютого 2016 р. міський голова підписав розпорядження про перейменування 59 вулиць і провулків, що носили імена діячів тоталітарного комуністичного режиму, а також відображали суспільно-політ ... Читати далі»

Процес декомунізації в Україні, що стихійно розпочався під час Революції гідності і продовжився офіційно після прийняття відповідного закону, є досить болючим процесом, що ставить перед суспільством низку викликів. «Відходить велика епоха, відходить повільно і важко. Ми усвідомлюємо необхідність цих змін і жодним чином не заперечуємо необхідність втілення цих законів, але хотіли б наголосити на то ... Читати далі»