18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в обласному центрі представники Кримської громади Чернігова, «Самооборони», мережі «Вільні люди», учасники АТО, військовослужбовці Збройних Сил України, які у 2014 р. служили у Криму, пройшли ходою від Меморіального знаку захисникам України, які загинули у сучасній війні з російським агресором, на Красній площі до храму святої ве ... Читати далі»

В день вшанування жертв політичних репресій більшість людей згадують насамперед великий терор 1937-1938 років, коли жертвами насильства в СРСР стали 1,7 млн чоловік (з них 700 тисяч було розстріляно). Між тим радянський комуністичний режим тримався майже виключно на репресіях та придушенні (знищенні) інакомислячих. Насиллям, хай в різних формах, пронизаний весь радянський період – від першого дня ... Читати далі»

Під постаментом колишнього пам’ятника Леніну в Кривому Розі співробітники місцевого Історико-краєзнавчого музею розкопують залишки старовинної церкви. Її фундамент виявили випадково, коли комунальники почали реконструкцію площі. На місці храму, якому понад сто років, археологи вже відшукали цінні артефакти. Але що робити далі з руїнами, поки ніхто не знає: музейники наполягають на продовженні розк ... Читати далі»

Здійснена інформаційна атака екс-працівника Держдепартаменту США на директора УІНП Володимира В’ятровича і на політику відновлення історичної правди в Україні
Днями, у відомому американському виданні Foreign policy, вийшла стаття колишнього чиновника Держдепартаменту США Джоша Коена з голосним заголовком «Історик відбілює минуле України».
Незважаючи на те, що ця публікація вийшла в а ... Читати далі»

Її долю відтворюють документи двох спецслужб, що займалися нею, — радянського НКВД та оунівської СБ. Колись ця біографія стане основою для кіноблокбастерів та бестселерів.
Люди, поверхово знайомі з історією, часто мають завищені вимоги до неї. Їй намагаються накинути притаманну точним наукам детермінацію, опираючись на яку новоявлені «професіонали» готові давати безапеляційні оцінки тим чи ... Читати далі»

У Бровахах на Черкащині, в центрі села, на пагорбі, стоїть пам’ятник Матері – простій селянській жінці у фартушку і хустині. «Спинись у задумі, поклади їй квіти, як шану матерям усього світу», – викарбувано на підніжжі. А біля монумента ростуть десять тополь і п’ять верб. Тополі – то її сини, а верби – дочки. Ця жінка – жителька Бровах Євдокія Данилівна Лисенко, яка народила одинадцять синів і п’я ... Читати далі»

Під час Другої світової війни Марія Щербаченко була санітаркою, старшиною медичної служби. Восени 1943 року, під час форсування Дніпра, винесла з поля бою 112 поранених. У 1973 році відзначена медаллю Міжнародного комітету Червоного Хреста імені Флоренс Найтінґейл за милосердя, відвагу та мужність.

Український інститут національної пам’яті

До 1968 року її підозрювали у співпраці з нацистами. Натомість вихованці Олександри Шулежко, яких вона рятувала в роки окупації, завжди тепло згадували свою другу маму.
ХТО РЯТУЄ ОДНЕ ЖИТТЯ, РЯТУЄ ЦІЛИЙ СВІТ
Олександра Шулежко народилася 1903 р. в селі Михайлівка Драбівського району (нині — Черкащина). Походила з заможної родини селян Шелудьків, закінчила гімназію, потім — педучилище ... Читати далі»

Коли гітлерівська армія захопила Маріуполь, 27-річна Єлизавета Бірюкова була дипломованим інженером-технологом Маріупольського рибоконсервного комбінату. Евакуюватися з міста не встигла й наважилася піти працювати на німців. Бірюкова налагодила настільки потужне виробництво консервів, що німці не могли натішитися. Після повернення радянської влади її засудили до 15 років позбавлення волі за колабо ... Читати далі»

Пройшла війну командиром ланки та заступником командира ескадрильї. Здійснила 72 успішних бойових вильоти, скинувши на противника понад 45 тис. тонн бомб і взявши участь у шістьох повітряних боях.
«ТІЛЬКИ-ОТ ЗНАТИ Б, ЩО ВСЕ ЦЕ БУЛО НЕДАРЕМНО…»
Марія Доліна народилася 1922 року в Сибіру – в Омській області, у родині українських переселенців. У 1930-х сім’я повернулася в Україну й осел ... Читати далі»

Ірина Хорошунова (1913–1993) – художниця, журналістка – пiд час окупацiї Києва працювала у Центральнiй бiблiотецi, вiдкритiй на базi бiблiотеки АН УРСР на бульварi Шевченка, 14. Разом з iншими спiвробiтниками намагалася врятувати книжковi фонди вiд остаточного пограбування та знищення. Із 25 червня 1941-го до квiтня 1944 року Iрина Хорошунова вела російською щоденник, в якому фіксувала все пережит ... Читати далі»

Батьківщина негостинно зустріла колишню військовополонену та бранку концтабору Равенсбрюк. Постійні виклики і допити в НКВС, проблеми з роботою і житлом. Наступні сім років викладання в педагогічному інституті пройшли під пильним наглядом адміністрації в атмосфері підозри і недовіри. А на початку навчального 1953 року її курс взагалі вилучили із програми занять. 3 вересня 1953-го Євгенія Клем покі ... Читати далі»

Про Євдокію Миколаївну Завалій – єдину жінку, яка у роки німецько- радянської війни командувала взводом морських піхотинців, інформація міститься в багатьох довідкових виданнях, присвячених славетним українцям. Дізнатися про неї можна також із спеціальної історико-публіцистичної літератури, із преси, Інтернет-мережі. Починаючи із середини 1970-х років з її особистими фотодокументальними матеріалам ... Читати далі»

«Коли поети пишуть про відвагу, твердість, шляхетність посвяти й цими творами запалюють та шлють на небезпеку інших, то як можуть самі цього не робити?» – відповідала поетеса Олена Теліга тим, які її відраджували їхати до окупованого нацистами Києва.
Вирушила туди влітку 1941-го. Встигла випустити чотири номери літературного часопису «Літаври». 8 лютого 1942-го Олену Телігу заарештувало ґес ... Читати далі»

Анна Храплива – канадійка українського походження, що добровільно вступила на службу до Канадського жіночого армійського корпусу. Служила у Великій Британії – з листопада 1942 року, та в Британській зоні окупації Німеччини. Отримала звання підхорунжого в жіночій армії. Нагороджена Медаллю Британської імперії.
Була чи не першою з українок, що удостоєна цієї високої відзнаки. Активістка Союзу ... Читати далі»

Олена Вітер (відома як ігуменя Йосифа), чиє ім'я поруч зі словом "Україна" першим з'явилося в Саду праведників, прожила довге, сповнене драматичних перипетій життя, варте втілення в романі чи художньому фільмі. Наразі ж найповнішим відображенням її біографії є чотири товстих томи кримінальної справи, списані чекістами.
Олена Вітер (1904-1988) була настоятелькою греко-католицького монастиря ... Читати далі»

«Українська Друга світова 1939–1945» – саме під такою назвою Українським інститутом національної пам’яті створено сайт про український вимір Другої світової війни.

Друга світова війна – найбільший збройний конфлікт в історії людства. У ньому протистояли два військово-політичні блоки – держави Осі та Об’єднані Нації (Союзники). Бойовими діями були охоплені Європа і Східна Азія, Африка ... Читати далі»

29 квітня 2016 р. голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль заявив, що Закарпаття повністю декомунізоване.
Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

«Закарпаття нарешті декомунізоване: всі Леніни, Дзержинські, Кірови, Комсомольські, Жовтневі викинуті на смітник історії. Замість них з’явилися вулиці не тільки Джона Леннона чи Енді Воргола. О ... Читати далі»

Увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні передбачено Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років».

Відповідно до статей 1-2 зазначеного Закону основними формами увічнення перемоги над нацизмом є, зокрема, відзначення Дня пам’яті та примирення (8 травня), Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (Дня перемоги) (9 ... Читати далі»

21 квітня о 15.00 в Чернігівській обласній науковій бібліотеці ім. В.Короленка (пр. Миру, 41) відбудеться тематичній вечір до 30-річчя Чорнобильської трагедії «Болить Чорнобиль у душі моїй». У програмі — презентація книги провідного українського сучасного письменника Володимира Шовковшитного «Я бачив» та ознайомлення з книжково-ілюстративною виставкою «Полин Чорнобиля гірчить і досі».
Автор ... Читати далі»