Відступаючи перед нацистами влітку 1941-го, радянська влада знищила у в’язницях на території Західної України, за різними оцінками, від 9 до 20 тисяч людей. Згодом знищення в’язнів тривало в центральних і східних регіонах.
Одна з перших масових екзекуцій у рамках так званого “розвантаження тюрем” відбулася саме 23 червня 1941-го у в’язниці Луцька. Архівні документи свідчать, що станом на 10 ... Читати далі»

На світанку 22 червня німецькі літаки бомбардували радянські міста і села – напад Гітлера означав початок німецько-радянської війни. А якби Гітлер цього дня не напав? Цілком можливо, що закуплені в Німеччині за рік до того «Юнкерси-88», «Доньє-215» та «Ме-110» все одно б бомбардували радянські міста. Для чого? Аби інсценувати «провокації» нацистів, через що СРСР був би «змушений» дати достойну від ... Читати далі»

Одним із злочинів комуністичного режиму було знищення в’язнів радянських тюрем під час відступу Червоної армії у 1941 р. в Україні. Дослідники з’ясували, що у перші тижні війни в тюрмах Західної України було страчено близько 22 тис. осіб.

Проте, т.зв. «розвантаження» радянських в’язниць, вбивство і загибель в’язнів під час евакуації у 1941 р. відбувалася на всій території України, в т ... Читати далі»

1917, 23(10) червня – Центральною Радою прийнято І Універсал, що проголосив автономію України.
Українська Центральна Рада все голосніше ставила на порядок денний питання українізації війська, адміністрації, шкільної справи, врешті – повноцінної автономії України. Наприкінці травня делегація Центральної Ради на чолі з Володимиром Винниченком виїхала в Петроград для перегорів із Тимчасовим ур ... Читати далі»

1917, 18 (5) червня – розпочався 2-й Всеукраїнський військовий з’їзд.
2-й Всеукраїнський військовий з’їзд продовжив процес українізації армії, розпочатий попереднім з’їздом місяцем раніше.

Солдатський форум, попри заборону військового міністра Тимчасового уряду Олександра Керенського, проходив у будинку Оперного театру під охороною Богданівського полку і зібрав 2308 делегатів, ... Читати далі»

17 червня 1934 року за підписом президента Польщі Ігнація Мосціцькі був утворений концентраційний табір Береза Картузька здебільшого для розправи над українцями-членами ОУН, які боролися за Українську незалежну державу.

Концтабір розташовувався у місті Береза Картузька в Західній Білорусі за 92 км від міста Брест (нині – м. Береза, Брестської обл. Республіка Бєларусь). Ці землі у той ... Читати далі»

1775, 15 червня – за наказом Катерини ІІ російські війська зруйнували Запорізьку Січ.
Запорожці допомогли Москві здобути перемогу в російсько-турецькій війні 1768-1774 років. Повертаючись з османського походу, російські загони на чолі з Петром Текелієм (загалом понад 100 000 чоловік) віроломно і без будь-якого попередження напали на Запорізьку Січ. Це стало повною несподіванкою для козаків, ... Читати далі»

В історіографії польсько-українського конфлікту часів Другої світової війни одним з найбільш дискусійних є питання про існування у 1943 році наказу про винищення польського населення на Волині. Тезу про його наявність відстоює ціла низка польських дослідників та політиків, і вона є наріжним каменем так званої «геноцидної концепції».

Про те, чи справді існував наказ УПА про винищення п ... Читати далі»

Нам із журналісткою Тетяною Дзюбою нещодавно пощастило побувати на Всеукраїнському фестивалі журналістів «Азовське літо – 2017» у Бердянську. Це – чудове курортне місто на Азовському морі. Фестиваль проводиться вже 19 років поспіль, і на нього з’їжджаються відомі журналісти з усієї України. Ще б пак! Тут справді є на що подивитися. Ідея фестивалю проста – продемонструвати можливості популярного ку ... Читати далі»

Цитата-міф: Добровольців переодягли в есесівську форму, їхнім командиром призначили «роландівця», майора Побігущого, а одним із сотників — Шухевича, котрому присвоїли звання гауптштурмфюрера СС і нагородили залізним хрестом.
Анатолій Чайковський, «Бандера и Шухевич были агентами гитлеровских спецслужб, и этим все сказано»,
«Бульвар Гордона», 12 січня 2010 року ... Читати далі»

1921, 3 червня – у Катеринославі (нинішній Дніпро) буз суду і слідства розстріляли учасників страйку робітників, яких вивели на вулиці нужда та зубожіння.

Внаслідок майже безперервних військових дій на протязі семи років (1914-1921) місто Катеринослав опинилося в глибокій суспільно-політичній кризі. Майже завмерли металургійні підприємства, низька купівельна спроможність населення при ... Читати далі»

1962, 2 червня – у Новочеркаську (Ростовська область Росії) комуністична влада розстріляла демонстрацію робітників.

Робітників Новочеркаського електробудівного заводу вивели на вулицю дві події, що майже співпали у часі: 30 травня 1962 р. керівництво країни «на прохання всіх трудящих» підвищило роздрібні ціни на м’ясо та м’ясні продукти (на 30%) і на масло (на 25%), одночасно на трети ... Читати далі»

1223, 31 травня – бій між русько-половецькими силами і монгольським військом на річці Калка (сучасна Донеччина), яка стала передвісником лихоліть у часи монгольського нашестя.

На початку 1223-го монгольські війська розгромили основні сили половців, вторглися до Криму і захопили Сурож. Як повідомляв літописець: «І прибігло половців багато в Руську землю, і говорили вони руським князям: ... Читати далі»

1648, 26 травня – 15-тисячне військо Богдана Хмельницького спільно з кримськими татарами розгромили польську армію Миколи Потоцького під Корсунем.

Навесні 1648-го на українських землях спалахнуло повстання проти польського панування. Річ Посполита на переговорах з козацькою верхівкою відкинула всі їх пропозиції і надіслала каральну експедицію для придушення повстання. Однак шляхтичі н ... Читати далі»

1709, 25 травня – російськими військами зруйновано Чортомлицьку Січ.
Заснована козаками влітку 1652-го на правому березі Чортомлицького рукава Дніпра (біля села Капулівка на Дніпровщині) на острові Чортомлик (або Базавлук).

З початком Північної війни (1700-1721 рр.) козаки залучалися до бойових дій проти шведів. Після козацької ради в березні 1709-го кілька тисяч запорожців на ... Читати далі»

11 травня 1944 р. Державний Комітет Оборони СРСР своєю постановою «Про кримських татар» з грифом «сов. секретно» вирішив: «Всіх татар виселити з території Криму та поселити їх на постійне місце проживання як спецпоселенців в районах Узбецької РСР. Виселення покласти на НКВС СРСР. Зобов’язати НКВС СРСР (т. Берія) виселення кримських татар завершити до 1 червня 1944 р.» .

Згідно з поста ... Читати далі»

1954, 16 травня – почалося повстання політичних в’язнів Степового табору в табірному відділенні Кенгір під Джезкаганом (Казахстан).

Після перемоги над нацизмом саме радянські концтабори стали справжніми фабриками смерті (і це в мирний-то час!). В’язні трималися в нелюдських умовах і зазнавали небачених знущань. Не дивно, що час від часу робилися спроби повстань.

Одне із н ... Читати далі»

1848, 2 травня – у Львові створена Головна Руська Рада, перша легальна українська політична організація у Галичині.

Головна Руська Рада створена представниками греко-католицького духовенства та інтелігенції під час революції в Австрійській імперії для захисту прав українського населення перед центральним урядом у Відні.

Складалася з 30-и постійних членів на чолі з єпископ ... Читати далі»

1918, 24 квітня – кримська група Армії УНР під командуванням полковника Петра Болбочана звільнила Сімферополь від більшовиків.

Після підписання мирної угоди з Центральними державами в Брест-Литовську, українське командування планувало ще до підходу австро-німецьких військ зайняти Крим (що формально не належав до УНР) і взяти під контроль Чорноморський флот.

10 квітня 1918 ... Читати далі»

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект НВ, Українського інститута національної пам’яті, Центра досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

Міф 1: УПА — «гітлерівські посіпаки» і проти нацистів не воювали

Цитата-міф: Немає жо ... Читати далі»