У понеділок на прес-конференції у посольстві Польщі в Києві врешті прозвучала відповідь на листа українських президентів, очільників церков та громадсько-політичних діячів від 3 червня.

Відповідь, підписану «Ваші польські приятелі, парламентарі «Право і справедливість» (чомусь без вказування прізвищ підписантів) представив депутат правлячої в сусідній країні партії Міхал Дворчик. Диву ... Читати далі»

З початком німецько-радянської війни в СРСР стали практикуватися масові розстріли ув’язнених. Вже 22 червня почали вбивати заарештованих у Львові. А 23-го трагедія сталася в Луцьку.

Тут утримувалося понад 2 тисячі осіб, в тому числі – активісти ОУН, патріотично налаштована молодь, духовенство, наукова і творча інтелігенція. Їх планувалося евакуювати, однак у перший день війни тюрма за ... Читати далі»

Нещодавно у м. Ніжин Чернігівської області в помешканні Центральної міської бібліотеки імені Миколи Гоголя проведено відкриття виставки «Українська Друга світова».
Її створено у 2015 році до 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни зусиллями Українського інституту національної пам’яті і Центру досліджень визвольного руху.

Вист ... Читати далі»

Віталій Єреміца
«Мінськ-2» – це палиця, якою всі по черзі б’ють одне одного по голові»

Брюссель – «Альтернативи «Мінську» немає», – мов мантру повторюють в Брюсселі, Києві та Москві. Однак, на думку російського військового аналітика Павла Фельгенгауера, ця стратегія приречена на невиконання. Натомість Росія зайняла очікувальну позицію в надії, що Україна як держава не відбудеть ... Читати далі»

2 червня в Укрінформі під час круглого столу на тему: «ПОХОВАННЯ ВИДАТНИХ УКРАЇНЦІВ ЗАКОРДОНОМ: ПРОБЛЕМИ І ВИКЛИКИ» з’ясувалося, що за межами України знаходиться понад 250 000 поховань представників української військово-політичної еміграції, діячів науки та культури. Багато з цих поховань можуть бути ліквідовані найближчим часом.

Серед учасників круглого столу були Юрій Макаров – пис ... Читати далі»

Глави Церков, колишні Президенти України та відомі державні і громадські діячі, інтелектуали скерували звернення до державного керівництва Польщі і польського суспільства.

Відомі державні, громадські діячі, глави українських традиційних церков та інтелектуали напередодні роковин Волинської трагедії оприлюднили звернення примирення та мудрості, щоб «не допустити мови ворожнечі, яка мож ... Читати далі»

Під такою назвою 24 травня 2016 р. на базі Чернігівського інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського відбулася міжрегіональна науково-практична конференція. Її організаторами виступили управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації та кафедра суспільних дисциплін і методики їх викладання ЧОІППО імені К. Д. Ушинського. Як і при проведенні попередніх заходів іс ... Читати далі»

У розпал Голодомору поблизу Чернігова, у невеличкому селі Рижики Чернігівського району (приблизно 500 мешканців), група молодиків – активістів радянської влади і колгоспного ладу по-звірячому закатувала сімох молодих хлопців 20-24 років, підозрюваних у крадіжці колгоспного продовольства.

В районі обласного центру Чернігівщини пік голодування припав на травень – першу половину липня (ц ... Читати далі»

18 травня, в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в обласному центрі представники Кримської громади Чернігова, «Самооборони», мережі «Вільні люди», учасники АТО, військовослужбовці Збройних Сил України, які у 2014 р. служили у Криму, пройшли ходою від Меморіального знаку захисникам України, які загинули у сучасній війні з російським агресором, на Красній площі до храму святої ве ... Читати далі»

В день вшанування жертв політичних репресій більшість людей згадують насамперед великий терор 1937-1938 років, коли жертвами насильства в СРСР стали 1,7 млн чоловік (з них 700 тисяч було розстріляно). Між тим радянський комуністичний режим тримався майже виключно на репресіях та придушенні (знищенні) інакомислячих. Насиллям, хай в різних формах, пронизаний весь радянський період – від першого дня ... Читати далі»

Під постаментом колишнього пам’ятника Леніну в Кривому Розі співробітники місцевого Історико-краєзнавчого музею розкопують залишки старовинної церкви. Її фундамент виявили випадково, коли комунальники почали реконструкцію площі. На місці храму, якому понад сто років, археологи вже відшукали цінні артефакти. Але що робити далі з руїнами, поки ніхто не знає: музейники наполягають на продовженні розк ... Читати далі»

Здійснена інформаційна атака екс-працівника Держдепартаменту США на директора УІНП Володимира В’ятровича і на політику відновлення історичної правди в Україні
Днями, у відомому американському виданні Foreign policy, вийшла стаття колишнього чиновника Держдепартаменту США Джоша Коена з голосним заголовком «Історик відбілює минуле України».
Незважаючи на те, що ця публікація вийшла в а ... Читати далі»

Її долю відтворюють документи двох спецслужб, що займалися нею, — радянського НКВД та оунівської СБ. Колись ця біографія стане основою для кіноблокбастерів та бестселерів.
Люди, поверхово знайомі з історією, часто мають завищені вимоги до неї. Їй намагаються накинути притаманну точним наукам детермінацію, опираючись на яку новоявлені «професіонали» готові давати безапеляційні оцінки тим чи ... Читати далі»

У Бровахах на Черкащині, в центрі села, на пагорбі, стоїть пам’ятник Матері – простій селянській жінці у фартушку і хустині. «Спинись у задумі, поклади їй квіти, як шану матерям усього світу», – викарбувано на підніжжі. А біля монумента ростуть десять тополь і п’ять верб. Тополі – то її сини, а верби – дочки. Ця жінка – жителька Бровах Євдокія Данилівна Лисенко, яка народила одинадцять синів і п’я ... Читати далі»

Під час Другої світової війни Марія Щербаченко була санітаркою, старшиною медичної служби. Восени 1943 року, під час форсування Дніпра, винесла з поля бою 112 поранених. У 1973 році відзначена медаллю Міжнародного комітету Червоного Хреста імені Флоренс Найтінґейл за милосердя, відвагу та мужність.

Український інститут національної пам’яті

До 1968 року її підозрювали у співпраці з нацистами. Натомість вихованці Олександри Шулежко, яких вона рятувала в роки окупації, завжди тепло згадували свою другу маму.
ХТО РЯТУЄ ОДНЕ ЖИТТЯ, РЯТУЄ ЦІЛИЙ СВІТ
Олександра Шулежко народилася 1903 р. в селі Михайлівка Драбівського району (нині — Черкащина). Походила з заможної родини селян Шелудьків, закінчила гімназію, потім — педучилище ... Читати далі»

Коли гітлерівська армія захопила Маріуполь, 27-річна Єлизавета Бірюкова була дипломованим інженером-технологом Маріупольського рибоконсервного комбінату. Евакуюватися з міста не встигла й наважилася піти працювати на німців. Бірюкова налагодила настільки потужне виробництво консервів, що німці не могли натішитися. Після повернення радянської влади її засудили до 15 років позбавлення волі за колабо ... Читати далі»

Пройшла війну командиром ланки та заступником командира ескадрильї. Здійснила 72 успішних бойових вильоти, скинувши на противника понад 45 тис. тонн бомб і взявши участь у шістьох повітряних боях.
«ТІЛЬКИ-ОТ ЗНАТИ Б, ЩО ВСЕ ЦЕ БУЛО НЕДАРЕМНО…»
Марія Доліна народилася 1922 року в Сибіру – в Омській області, у родині українських переселенців. У 1930-х сім’я повернулася в Україну й осел ... Читати далі»

Ірина Хорошунова (1913–1993) – художниця, журналістка – пiд час окупацiї Києва працювала у Центральнiй бiблiотецi, вiдкритiй на базi бiблiотеки АН УРСР на бульварi Шевченка, 14. Разом з iншими спiвробiтниками намагалася врятувати книжковi фонди вiд остаточного пограбування та знищення. Із 25 червня 1941-го до квiтня 1944 року Iрина Хорошунова вела російською щоденник, в якому фіксувала все пережит ... Читати далі»

Батьківщина негостинно зустріла колишню військовополонену та бранку концтабору Равенсбрюк. Постійні виклики і допити в НКВС, проблеми з роботою і житлом. Наступні сім років викладання в педагогічному інституті пройшли під пильним наглядом адміністрації в атмосфері підозри і недовіри. А на початку навчального 1953 року її курс взагалі вилучили із програми занять. 3 вересня 1953-го Євгенія Клем покі ... Читати далі»